Обласний центр Прикарпаття потерпає від дорожніх корків. У певні години в’їхати чи виїхати з міста, а також пересуватися вулицями, особливо центральної його частини, вельми проблематично. Транспорт стоїть у корках. Автомобілісти нарікають на перекриття вулиць для розширення пішохідної частини, нераціональну, на їх погляд, організацію дорожнього руху, значну кількість та неузгодженість роботи світлофорів на магістральних вулицях, нестачу місць для паркування і те, що в Івано-Франківську майже не будують нових доріг.

Натомість урбаністи зазначають, що будівництво нових доріг здебільшого лише спонукатиме до зростання кількості приватного транспорту, а європейський досвід показує, що для вирішення подібних проблем у містах доцільніше розвивати альтернативні види пересування – пішохідні зони, відокремлені велодоріжки та громадський транспорт, які мають бути доступними, зручними, безпечними і комфортними для всіх груп населення і учасників дорожнього руху.

Транспортне моделювання

Начальник міського Управління транспорту і зв’язку Андрій Гіглюк каже, що над вирішенням порушеної проблеми необхідно працювати комплексно і це справа не одного дня чи навіть року. А починатися все має ще на стадії проєктування забудови нових житлових кварталів та їхньої транспортної інфраструктури.

Андрій Гіглюк

«Питання дуже широке і комплексне. Воно потребує вивчення транспортних потоків і пропускної здатності вулиць та доріг для тієї кількості транспорту, яка є зараз і передбачається у пер­спективі. Ми вже почали таку роботу, зокрема, щодо тран­спортного моделювання на певних ділянках і вулицях, коли проєктуємо будівництво світлофорних об’єктів або намагаємося збільшити пропускну здатність вулиць і покращити на них умови паркування»,– каже А. Гіглюк.

Як приклад він навів зміну циклограми світлофорних об’єктів на перехресті вул. Франка – Незалежності – Ме­ль­ника.

«Ми замовили транспорт­не моделювання на цьому великому перехресті, де задіяно кілька світлофорів, щоб збіль­шити пропускну здат­ність вул. Франка при виїзді на вул. Незалежності. Зараз це перехрестя менш закорковане, але виникло питання з поворотом із вул. Мельника на Січових Стрільців. Це пов’язано з тим, що відстань до світ­лофора на вул. Січових Стрільців, біля торгового центру, дуже мала, вулиця вузька і має обмежену пропускну здатність», – зазначає А. Гіг­люк. Тому, за його словами, і до запровадження так званих  «зелених хвиль» на системі перехресть треба підходити вельми зважено. «Якщо ми робимо «зелену хвилю» на прямій дорозі, постане питання виїзду з бічних вулиць. Тому ми знову повертаємось до необхідності транспортного моделювання і обрання оптимальної організації дорожнього руху», – наголошує А. Гіглюк.

Перехрестя Франка-Незалежності-Мельника

Начальник відділу тран­спорту також зауважив, що треба розмежовувати проблеми, які у місті створює транзитний рух транспорту, і ті, що виникають на вулицях центральної його частини. Перші мали б вирішити об’їзні дороги і мости, а другі – раціональна організація дорожнього руху і впорядкування хаотичного паркування.

«Місто має бути додатково забезпечене об’їзними дорогами і мостами, – каже А. Гіглюк. –  З Тисменицького напряму через Узин на Єзупіль, з Галича через міст на Клузів з виходом на Надрічну і ще потрібен міст зі сторони Загвіздя на Набережну. Вони передбачені генеральним планом міста, але будівництво дуже дороговар­тісне. Наразі розпочали будівництво моста, який сполучить вул. Хіміків і Надрічну».

Є проєкти і проведена експертиза на влаштування кількох нових світлофорних об’єктів. Найпершим серед них, за наявності необхідного фінансування,  реалізовуватимуть проєкт світлофорного об’єкта на перехресті вул. Коновальця – Василишина – Довбуша. Це пов’язано з тим, що там одразу два  складні ліві повороти виконують автобуси комунального маршруту № 41, які у вихідні курсують до міського кладовища. З доцільністю влаштування світлофорного об’єкта на перехресті вул. Хіміків і Галицької остаточно ще не визначилися, бо за генпланом там взагалі передбачена дворівнева кільцева розв’язка. Також готова документація на світлофорний об’єкт на перехресті вул. Галицької – Горбачевського. Виникли труднощі з реалізацією проєкту світлофорного об’єкта на перехрестях вул. Чорновола – Гординського – Сахарова.

 «На вул. Сахарова багато комунікацій, спецзв’язок, захищене з’єднання. Треба брати погодження в СБУ. Проєкт готовий, але як його реалізувати і організувати роботи – велике питання», – зазначає А. Гіглюк.

Потрібно розвивати альтернативу

Попри те, що водії нарікають на перекриття вулиць для розширення пішохідної частини міста і кажуть, що в Івано-Франківську майже не будують нових доріг, для європейських міст це звична практика. Натомість там розвивають альтернативні види пересування, що необхідно робити і нам. На цьому акцентує увагу начальник управління інфраструктурної політики міського Департаменту житлової, комунальної політики і благоустрою Назар Рогів.

Назар Рогів

За його словами, є успішний досвід багатьох європейських міст, який доводить, що коли нема змоги задовільнити попит на переміщення автомо­білями, містам потрібно розвивати альтернативні види пересування. Альтернатива може бути у якісному громадському транспорті, в мережі безпечних відокремлених велодоріжок та доступних і зручних пішохідних зонах.

«Це не боротьба з автомобілями. Цей метод полягає у тому, щоб дати людям можливість у своїх щоденних переміщеннях в межах міста вибирати серед кількох варіантів, як їм краще дістатися до місця призначення», – наголошує Н. Рогів.

Кілька років тому для Івано-Франківська за спільним проєктом з німецьким Дрезденом розробляли транспортну концепцію. Тоді проаналізували пішохідний, велосипедний рух, перспективу розвитку громадського транспорту і збільшення кількості приватного транспорту та оптимізацію паркування. Ідеї і напрацювання концепції лягли в основу подальшої діяльності у цьому напрямі галузевого департаменту. У місті створюють доступні, зручні і комфортні умови користування тротуарами, за такими ж принципами розширюють пішохідну зону, влаштовують безпечні відокремлені велодоріжки, зменшують кількість приватних «маршруток», натомість розвиваючи великогабаритний комунальний транспорт, який одночасно може перевозити значно більшу кількість пасажирів. Увесь придбаний новий і вживаний рухомий склад комунального перевізника є комфортним для пасажирів, з низькою підлогою, яким безперешкодно можуть користуватися так звані маломобільні групи населення.

На багатьох вулицях міста вдалося змінити організацію дорожнього руху, що дало можливість влаштувати паралельні місця для паркування автотранспорту, де їх не було, і збільшити пропускну здат­ність цих вулиць. У планах – завершення капремонту вулиці Автоливмашівської, якою здійснюється транзитний рух транспорту і курсує громадський транспорт, влаштування кільцевої транспортної роз­в’язки на перехресті вул. Довгої-Берегової та Північного бульвару, продовження будівництва велодоріжок на частинах Північного бульвару і вул. Галицької, які мають сполучити уже існуючі на вул. Галицькій та Набережній імені В. Стефаника, а також реконструкція вул. Івана Павла ІІ.

«Два роки тому там за допомогою розмітки змінили організацію дорожнього руху, впорядкували паркування і влаштували острівці безпеки. Експеримент себе виправдав, тому ми розробили проєкт комплексного капітального ремонту вулиці Івана Павла ІІ, із заміною покриття проїжджої частини, влаштуванням тротуарів, мощенням проходів, де люди їх протоптали на зелених зонах, влаштуванням нового освітлення і встановленням вуличних меблів», – каже Н. Рогів.

Острівці безпеки на Івасюка.

А ось тезу автомобілістів про те, що зі збільшенням кількості транспорту у місті обов’язково треба будувати нові вулиці і дороги, він вважає хибною.

«Це замкнене коло. У нас багато автомобілів і тому начебто треба будувати нові дороги. Місто розростатиметься, збільшуватимуться відстані. Нові дороги спонукатимуть людей купувати біль­ше автомобілів, і ними будуть заповнюватися нові дороги, – каже Н. Рогів. – Щоб розірвати оце замкнене коло, європейці якраз і рекомендують розвивати інші, альтернативні види пересування містом: ходити пішки, їздити на велосипедах, користуватися громадським транспортом. Але для цього має бути вся належна, доступна, зручна і безпечна інфра­структура».

Односторонній рух і реверсивні смуги

На думку багатолітнього члена міської комісії з питань безпеки руху Ігоря Лапінського, чимало проблем із дорожнім рухом у Івано-Фран­ківську можна вирішити шляхом впорядкування місць для паркування та запровадженням одностороннього руху на паралельних вулицях у цен­тральній частині міста і реверсивних смуг на магістральних вулицях. За його словами, утруднений рух транспорту в центрі міста здебільшого й виникає через недостатність визначених місць для паркування, порушення водіями його правил і, як наслідок, хаотичне паркування. А на магістральних вулицях до утруднення руху спричиняється наплив транспорту у вранішні і вечірні години доби.

«Найбільші проблеми від недостатності місць для паркування і місцями треба робити односторонній рух, – вважає І. Лапінський. – Я подавав такі пропозиції ще кілька років тому, але міська влада їх все ще розглядає».

Ігор Лапінський

Зокрема, І. Лапінський пропонує влаштувати односторонній рух у різних напрямках на вул. Залізничній та Марійки Під­гірянки, а також на частині вул. Заклинських і Панаса Мир­ного.

«На Заклинських і Панаса Мирного зробити односторонній рух в один бік, щоб замкнути чотирикутник Панаса Мирного – Заклинських – част. Північного бульвару і вул. Тичини. Там також буде достатньо місця для паркування і з дорожнім рухом проблем не виникатиме», – пояснює І. Лапінський.

Він додає, що зараз площу Міцкевича і вулицю Лесі Українки зробили пішохідними, а тому для машин водіїв і їхніх пасажирів, які хочуть потрапити до центру міста, теж треба облаштувати додаткові місця для паркування.

«Для цього я пропонував влаштувати част­ково односторонній рух і паркування на такому чотирикутнику: вул. Орлика – вниз дві смуги, вверх – одна, паркування на нижній її частині, початок вул. Бельведерської –  знизу вверх односторонній рух і обабіч паркування, а на початку вул. Мазепи така ширина, що там можна з одного боку влаштувати паралельне паркування, а з іншого – навіть під кутом. І в пер­спективі односторонній рух із додатковими місцями для паркування на вул. Мазепи від Січових Стрільців до Короля Данила. Там є вул. Короля Данила, Південний бульвар, вул. Володимира Великого, роз’їхатися є де», – каже І. Лапінський.

Крім того, магістральні вулиці шириною у 14 метрів І. Лапінський пропонує поділити на п’ять смуг руху і одну з них зробити реверсивною. Вранці і до обіду три смуги працювали б на в’їзд у місто, а потім  – на виїзд.

«В основному ширина таких вулиць 14, майже 15 метрів. Їх можна поділити на п’ять смуг і по одній смузі зробити реверсивний рух, – каже І. Лапінський. – Ширина однієї смуги 2,75 м. У місті більше не треба. Є такий міжнародний досвід. Пропускна спроможність вулиць збільшиться, а аварійність зменшиться, бо з такою шириною смуг водії сильно не розганятимуться, слідкуватимуть за боковим інтервалом та дистанцією».

Іван ГІРАК

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.

Ми у Facebook


Це вікно зникне через 20 seconds