Більше влади – менше довіри

Наприкінці червня соціологи заскочили президента Зеленського з не те щоб непристойно, але помітно спущеним рейтингом. Одразу три опитування показали, що вперше з часу виборів тих, що схвалюють дії і заяви нашого гаранта, стало менше, ніж тих, що не схвалюють. На 7, 10 і навіть 16 відсотків!

А ще пів року тому згідних з його діяльністю було фактично вдвічі більше, ніж незгідних… І хоча пан Зеленський залишається лідером електоральних симпатій (за нього нині все ще готові голосувати близько третини виборців), тривожна тенденція до зниження народної довіри і здійнятий навколо неї інформаційний шум могли завдати серйозних душевних страждань його ярим фанатам.

Ми спробували уявити собі, як би, наприклад, почувалася палка прихильниця Зе!, несподівано дізнавшись про зменшення підтримки політичного кумира, і як би вона виклала свої переживання в листі до редакції… Можливо, так?

«Добрий день, дорога редакціє! Ніколи не писала в газету, а тут не стерпіла… Сночі довго не могла заснути, крутилася-вертілася, а відтак, вже далеко за північ встала, малого з-за комп’ютера нагнала спати, і навіть не заглядаючи у Фейсбук, давай писати, що на серці накипіло. А накипіло ось що й ось чому! Чесно кажучи, в політиці я тямлю мало, більше по хазяйству, але наш Президент Зеленський мені припав до душі.

Дуже-дуже подобається, як і мільйонам українців. Хоч зростом і не вийшов, зате молодий, жвавий, показний, гонористий (чимось на Наполеона змахує) і з гумором. Раніше інколи так насмішить, що аж сльози котяться. На фестивалі в Юрмалі — пригадуєте? — та-а-аке видавав!.. Кіно і німці!.. Була б молодша літ на надцять, точно би влюбилася…

Тепер, до речі, теж, коли говорить, за звичкою сміятись хочеться. Голос той самий сиплуватий, інтонація, усмішечка… Але тепер все більше не до сміху… Злі язики безперестанку мелють, що у державних справах він заледве петрає і робить повно дурниць. Але я з тим не згожа!..

Міркую, міг же в кіні буть ефективним і рішучим президентом, то й у житті зможе. Талановита людина — талановита в усьому! І рік — то ду-у-уже малий термін, щоб судити. Подумайте, на докторів он люди вчаться по 8-10 років, а тут і вивчитись, й країну “вилікувати” треба максимум за п’ять, ба вже за чотири.

І вчитись мусиш без відриву від роботи — невдячної, каторжної, єгипетської… Бо ті “сивочолі” попередники, яких ми всі “зробили” разом, лишили по собі такі авгієві стайні, яких світ не бачив. Розгрібаєш одне, загрібаєш друге — і так без кінця… Ну, і при нашій розперезаній демократії такі, вибачте за слово, паразити завелися, що всього цього не розуміють. Або не хочуть розуміти!

Критикують бідного президента наліво й направо, шпетять на чім світ стоїть в соцмережі, в коментах гигикають… То за поїздку в Оман причепляться, то за призначення друзів на високі посади, то за переслідування Порошенка… Що б Президент не сказав чи не зробив, усе їм не так, усе недогода! Та ви що, люди добрі, геть таки, пардон за різкість, подуріли?!

Невже, на вашу куцу думку, керівнику держави ні відпочити гонорово не треба, ні забезпечити собі надійне оточення, яке не побіжить в прокуратуру зразу по наступних виборах, ні показати, хто тепер “ґазда у хаті”? Хто ж тоді його поважати буде?! …І коли стільки всього навалилося нараз на хрупкі президентські плечі, не знаю, як вам, а особисто мені стає все тривожніше за нашого лідера, доброго йому здоров’я!

Ходжу останнім часом сама не своя — так спереживалася! Телевізор не включаю, щоб не дратуватися, навіть улюблений “Квартал” не дивлюся. А вчора здуру тицьнула на кнопку — і вся сторопіла… “Упав! Упав! У Президента упав…”, — кричать по всіх каналах, ніби навіжені. Мене, чи не найбільшу шанувальницю Голобород (закреслено), ой, перепрошую,

Зеленського (двічі підкреслено), ніби струмом вдарило… Не зразу і втелепала, що то вони — про рейтинг… А коли відійшла, відхекалася і включила мізки, як зарепетую: “Людоньки добрі!Та що ж це за таке на світі білім робиться?! Якщо вже у такої достойної людини, рятівника, можна сказати, нації різко падає… хай навіть рейтинг, то до чого ми котимось?!

Подумайте усі над цим, покайтеся і схаменіться!!!” І від тих моїх слів чи, можливо, моїх децибелів аж перехожі під вікном шарахнулись. Тому й подумала, що краще буде виговоритися через газету. Сподіваюся, дорога редакціє, ви мені в цьому посприяєте, а на гонорар я не претендую…»

Ну, а якщо серйозно, то для звиклого до артистичної слави і, як подейкують, надто чутливого до рейтингів пана Зеленського результати останніх соцопитувань — це тривожний дзвіночок. Він, зокрема, сигналізує про те, що період сліпого захоплення виборців його, раніше незаплямованою у владі, персоною добігає кінця, і відтепер молодого політика будуть міряти тією ж міркою, що й «старих».

Досить сказати, що всього за рік більше половини українців перестали бачити переваги нової влади над старою. За даними опитування Центру Разумкова, приуроченого до річниці президентства Зеленського ще в кінці квітня, 39% вважають, що нинішня влада нічим суттєво не відрізняється від попередньої, 16% твердо переконані, що вона гірша, і лише 38% ще впевнені, що таки ліпша. Але процес за схемою “чим більше влади – тим менше довіри” вже пішов…

Тарас ТКАЧУК

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.

Ми у Facebook


Це вікно зникне через 20 seconds