Навчання вдома, а оцінки у школі. Яким буде новий навчальний рік у школярів?

Цього року українська освіта зіткнулася із викликами, на котрі ніхто не очікував. Навчання довелося перевести у «домашній» режим, а можливість скасування зовнішнього незалежного оцінювання добряче полоскотала нерви усім причетним до цього процесу. Вчителі переймалися оцінюванням знань своїх вихованців, котрі без їхнього пильного контролю провели майже весь другий семестр дистанційно – перед телевізором.

Батьки то нарікали на вчителів, то вникали у систему освіти і намагалися допомогти своїм школярам впоратися із азами науки. А у вищих освітянських колах тим часом крутилися різні варіанти. Зрештою варіативність навчального процесу у школах України дотягнулася до середини літа. А одностайної думки, чого чекати у новому навчальному році досі немає.

І навіть спроба якимось чином «під шумок» скасувати ЗНО не пройшла. Тестування випускників успішно стартувало, попри виклики карантину і повені на заході України. Про те, що підстав для скасування ЗНО немає, говорив і Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Але парламент таки спромігся внести свої корективи у систему оцінювання знань випускників шкіл і звільнив від обов’язкового проходження тестування тих випускників, котрі не мають наміру здобувати вищу освіту. У такому випадку для випускника школи достатньо отримати лише оцінки у свідоцтві як підсумкову атестацію.

Відміну пробного ЗНО в час пандемії вважають позитивним рішенням.

«Навіть у минулі роки спостерігали таке явище, коли на пробному ЗНО діти брали тестові зошити і не сиділи весь виділений час для проходження тестових завдань, а покидали приміщення тоді, коли хотіли. Це вибір кожної дитини зокрема», – зазначають освітяни.

Чи доцільно всім дітям проходити ЗНО? Тут навіть серед працівників освіти можна почути різні думки. Це був виклик, бо ані Україна, ні тим більше Івано-Франківськ, у повному обсязі не були готові до такого розвитку подій.

Усіх випускників і батьків, та і вчителів також цікавило питання, яким чином відбудеться ЗНО і чи доцільно поєднувати зовнішнє незалежне оцінювання із державною підсумковою атестацією.

«У положенні про ДПА чітко зазначено, що випускники 4, 9 і 11 класів здають ДПА. Це відповідні підсумкові контрольні роботи для четвертокласників, учні дев’ятих класів складають екзамени у письмовій формі. Але у положенні зазначено, що державна підсумкова атестація здається у формі зовнішнього незалежного оцінювання, – каже заступниця директора Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради Наталія Микула. – Ми розуміємо, що випуск 11 класу, завершення школи і поступлення до вузу об’єднано в один об’єкт контролю. Як на мене як вчителя і управлінця зі стажем роботи, я вважаю, що ці два поняття треба розмежувати».

Наталія Микула.

Так, це може стати додатковим викликом для випускників шкіл, переконана Наталія Микула.

«Ми знаємо, що до 17-18 відсотків дітей в Україні, так само як і в Івано-Франківську, не будуть поступати у вищі навчальні заклади України. Так само щороку 12-14 відсотків дітей поступають на навчання за кордон. А для такого вступу сертифікат про зовнішнє незалежне оцінювання не потрібен. Тому було б доцільно розмежувати ЗНО і ДПА. Тим дітям, яким потрібна державна підсумкова атестація для того, щоб закінчити школу і отримати документ, достатньо пройти підсумкову атестацію. А ті діти, які будуть поступати до внз, обирають ЗНО», – зауважила пані Микула.

Саме таким чином і поступили цьогоріч урядовці, зваживши на карантинні обмеження. Тепер ЗНО не є обов’язковим для всіх випускників шкіл.

Експерти прораховують, що відміна обов’язкового оцінювання випускників –це до 20 відсотків усіх дітей України, котрі вже не будуть наражати себе на можливу небезпеку. А це і менша кількість пунктів тестування, і менша кількість залучених педагогів до проведення ЗНО. Не секрет, що частина педагогів відмовилася від участі у ЗНО через пандемію коронавірусу.

«Ми дуже довго йшли до такої системи як зовнішнє незалежне оцінювання. Дитина знає, що її рівень знань буде оцінений максимально чесно. Перед випускниками відкритий доступ до вузів України, вони можуть обирати своє майбутнє. Не думаю, що якась політична воля будь-якої партії має перекреслити мудрість, толерантність, долю дитини і чесність вибору. Наші діти це знають. Батьківська громада і діти психологічно навчені і вони знають, що іншого шляху немає», – говорить Наталія Микула.

Освітяни також мають і нові виклики, котрі постають перед ними напередодні нового навчального року. Сценарії освітнього процесу ще достеменно не відомі, розглядаються різні варіанти. Відомо лише, що вчителі будуть залучати елементи дистанційного навчання. Проте як і що, говорити зарано.

Доцільність такого залучення нових методів навчання показує, що освітній процес потребує новацій. І вони оправдали себе під час карантину і дистанційного навчання вже у цьому році. Тож чи буде дистанційне навчання і надалі таким популярним, покаже час. Зрештою, ще невідомо, як поведе себе коронавірус.

«Навіть якщо ми почнемо навчання з першого вересня, то перший місяць – це повторення вивченого за минулий рік, – каже Наталія Микула. – Тому у дітей буде шанс пригадати усе те, що вони згаяли під час навчання вдома».

Чинне законодавство дає можливість кожному навчальному закладу визначати структуру навчального року самостійно. Для прикладу, ліцей №23 імені Романа Гурика вже подав до Департаменту освіти і науки проєкт, як учителі бачать структуру навчального року у своєму закладі. Там розписані навіть періоди прогнозованих канікул.

Традиційна система освіти мусить змінюватися, зважаючи на виклики, а тому освітяни ще у роздумах, яким чином вибудувати систему навчання з вересня. Кажуть, що може бути навіть позмінне навчання учнів одного класу або ж триместрова система. Проте усі напрацювання – тільки на стадії обговорення.

«Ми не знаємо, як це буде. МОН проговорює варіанти, коли тиждень навчання у школі може чергуватися із тижнем навчання дистанційно вдома. Був ще і варіант навчання по місяцях. Але усе це ще обговорюється на освітніх форумах і сайтах», – зауважує Наталія Микула.

Освітяни ще у роздумах, яким чином вибудувати систему навчання з вересня. Кажуть, що може бути навіть позмінне навчання учнів одного класу або ж триместрова система.

Дистанційне навчання у березні-травні цього року, як виявилось, стало проблемою не лише для дітей і їхніх батьків, але і для освітян. Проте цей виклик не став перепоною для вчителів, а показав нові грані і можливості навчального процесу.

«Положення про дистанційне навчання лежало у кожному департаменті освіти, у кожній школі зокрема. І ми не мали до нього дотичних викликів, – каже заступниця директора Департаменту освіти і науки. – А коли сталася така халепа, як COVID-19, спочатку ми собі думали, що то лише на тиждень-два, але зрозуміли, що то на два з половиною місяці. Отоді і МОН зрозуміло, що треба терміново готувати нове положення про дистанційне навчання, яке стане дієвим інструментом організації навчання в Україні».

Івано-Франківськ став одним із трьох міст України, котрі швидко відреагували на виклик і почали проводити уроки в режимі онлайн. Радіоуроки в Івано-Франківську стартували навіть швидше від онлайн-школи.

У перші дні, пригадує освітянка, було страшно, бо тоді вчителі не знали, що робити. Справжнім викликом для них стала можливість проведення уроків на камеру, але у порожньому класі.

«У більшості випадків, де не спрацювало дистанційне навчання, підвела техніка. Не кожен вчитель вдома має засоби зв’язку, так само і учні. Знаю, що деякі батьки на час карантину віддали своїх дітей до родичів у село, а там проблеми з інтернетом. Тому діти не мали можливості навчатися дистанційно», – каже пані Микула.

Якщо з нового навчального року у школах запрацює система дистанційного навчання, про що говорять ледь не щодня, то вона буде кардинально відрізнятися від того, що ми бачили впродовж другого семестру цього року. Принаймні за словами Наталії Микули, Міністерство освіти і науки разом із Міністерством цифрової трансформації працюють над єдиною науковою методичною платформою, на якій і будуть навчатися діти в усій Україні.

Тепер у Департаменті освіти кажуть, що такий гіркий досвід дистанційних уроків стане основою для банку уроків з 1 вересня.

«Ми розуміємо, що це не був виклик тільки цієї весни, – каже Наталія Микула. – З 1 вересня ми паралельно будемо записувати відеоуроки про всяк випадок, щоби не довелося знову працювати в авральному режимі. Ніхто не дає гарантії, що новий навчальний рік розпочнеться вчасно і без карантину. Ми не даємо гарантії, що ті 163 уроки, котрі ми записали, дали стовідсоткову віддачу. Але ми з морально-етичної точки зору робили все, що мали зробити».

Тим часом вже відомо точно, що у новому навчальному році будуть запроваджені відкриті електронні журнали і щоденники з дистанційного навчання. Для кожної школи і кожного класу зокрема буде відображено весь навчальний процес. Це, за словами Наталії Микули, буде більш дієвий контроль. Багато закладів освіти міста вже використовували цього року таку методику.

Володимир БОДАК

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.

Ми у Facebook


Це вікно зникне через 20 seconds