Футбольне Прикарпаття сьогодні, направду, має чим пишатися. Хоча до найкращих здобутків минулого ще далеко, але дві команди у Першій лізі України, під керівництвом місцевих тренерів; успіхи Романа Григорчука у Чорноморці та досить вдалий старт Володимира Шарана в Олександрії; трансфер Андрія Хоми в той же «Чорноморець», виступи Богдана Редушка у «Динамо», Назарія Воробчака за «Лівий Берег» – невелика дещиця того, що спадає на думку найперше. І це дуже тішить як вболівальників, так і людей, трохи ближчих до футболу. Адже свідчить про те, що його рівень досить пристойний.
«Західний кур’єр» намагатиметься поступово знайомити читачів із основними дійовими особами та тенденціями, які зараз притаманні футболу Прикарпаття. Розповідатиме про команди та футболістів. Тож, як годиться для почину, у цьому номері говоритимемо із головним тренером команди «Прикарпаття-Благо», яка направду є своєрідним флагманом футболу нашої області, Василем Яцураком.
– Василю Івановичу, Вас призначили головним тренером досить несподівано і доволі пізно, як для того, щоб змінити щось у ігровому плані чи плані результату команди. Проте команда ходу не втратила і, попри доволі скромні результати, завершила чемпіонат на досить високому шостому місці. Завдяки чому вдалося досягти такого результату?
– Справді, пропозиція очолити основну команду Прикарпаття прийшла досить несподівано і була мені надзвичайно приємною. Тож я погодився, не роздумуючи. Проте бачив, що часу щось кардинально міняти у стилі гри команди вже немає. Адже до закінчення змагань залишалось вісім турів. А ще була така швидше пересторога – щоб не нашкодити. Адже робота Олега Павловича Рипана приносила результати.
– Проте після Вашого приходу все ж стався невеликий спад. Особливо неприємним було те, що до кінця змагань так і не вдалося здобути перемогу на своєму полі.
– Так, весняна частина змагань була досить нервовою та нерівною. Не скажу, що ми чимось поступались іншим колективам, проте дрібні помилки, відсутність з певних причин ключових футболістів, та й, зрештою, іноді не фарт призвели до таких результатів. За грою ми поступились тільки лідерам – «Чорноморцю» і «Буковині». У всіх інших матчах нам просто не вистачило якогось одного елементу: десь результативності, десь везіння, десь витривалості.
– Який матч став найбільшим розчаруванням?
– Безперечно це гра із «Металургом» на своєму полі. Весь матч ми атакували і в кінці пропустили абсолютно безглуздий гол не реалізувавши безліч своїх моментів. Це стало для мене своєрідним шоком. Також досить важким був матч із «Агробізнесом». Могли перемагати «Інгулець». Але вийшло так як вийшло.
– То, можна сказати, що у матчі з «Пробоєм» команду нарешті «прорвало»?
– Думаю, що так. Адже якогось особливого налаштування ні від тренерського штабу, ні від керівництва не було. Хлопці самі розуміли, що потрібно відіграти на 200%. І так сталося. Дякую їм за цю, таку важливу для нас перемогу і дякую всім вболівальникам, котрі підтримали нас на виїзді у Городенці.
– Когось можете виділити у тому матчі?
– Гарно зіграла вся команда. Тішить прогрес молодого Віталія Козенка, який прийшов до нас із нашої другої команди «Прикарпаття-Тепловик». Він взяв участь у гольовій атаці в матчі з «Агробізнесом», віддав гольову в Городенці.
– Власне щодо футболістів: дуже помітна відсутність Андрія Хоми, тяжко було «Прикарпаттю-Благо», коли з тих чи інших причин не виходили Василь Француз, Сергій Швець, коли не йшла гра в Василя Цюцюри. Як плануєте підсилюватись?
– Підсилюватись будемо, насамперед, футболістами із команди «Прикарпаття-Тепловик» – тобто молодими вихованцями нашої зміни. Зараз на збори візьмемо двох воротарів та декількох футболістів. Вже точно відомо про Віталія Короля, Максима Грабана та Владислава Осокіна. Щодо інших – визначаємось. Також ведемо переговори із декількома досвідченими гравцями. Загалом шукаємо підсилення на чотири позиції – нападника, двох крайніх півзахисників та центрального захисника. Хотілося б щоб це були молоді хлопці, але зараз із цим дуже важко. Адже в країні триває війна є певні об’єктивні причини.
– Хто точно залишиться?
– Днями продовжили контракти із Владиславом Чушенком, Олександром Жмуйдою, Максимом Процівим, Мирославом Трофим’юком. Працюємо над контрактами інших футболістів.
– А з ким будете прощатись?
– Закінчився контракт із орендованим в «Буковини» Данилом Голубом, не плануємо продовжувати співпрацю із Русланом Буряком, який прийшов до нас із «Фенікс-Маріуполь». Також будемо припиняти співпрацю з Максимом Максимцем і Назаром Приходьком.
– А щодо тренерів?
– Після чотирирічної співпраці з командою вирішив продовжити свою роботу з іншим клубом. Олексій Городов, який уже попрощався із командою. Плануємо взяти в тренерський штаб Романа Барчука. Буде граючим тренером і моїм помічником.
– Чемпіонат завершено. Чи визначились вже із датами проведення зборів?
– Так. Оскільки попередньо відомо, що наступний чемпіонат розпочнеться 25-26 серпня серпня, то збори проводитимемо в три етапи. Розпочнемо 23 червня тижневими зборами з одноразовими «втягуючими» тренуваннями до 30 червня. У останній день першого етапу зіграємо спаринг із нашою юною зміною – командою «Прикарпаття-Тепловик», яку тренує Віктор Данищук. Другий етап – основні збори – пройдуть у Верховині з 2 по 10 липня. На 10 липня заплановано спаринг або зі «Скалою» з Стрия, або із «Дністром» з Заліщиків. Точно ще не відомо. Потім буде дводенна перерва і з 13 по 24 липня знову працюємо у Івано-Франківську. На 15 липня заплановано товариську гру з «Агробізнесом», на 18 липня – з тернопільською «Нивою», та на Тож, вважаю, підготовка цього сезону буде дуже змістовною.
– Одразу після гри з «Пробоєм» у Вас відбулася зустріч із керівництвом команди. Чи були намічені якісь плани, чи є завдання на наступний сезон?
– Зустріч була цікавою та конструктивною. Керівництво подякувало за сезон, та за доволі високе місце у таблиці. Щодо якихось планів – то їх наразі не озвучують, адже все залежить від комплектування команди, яким ще необхідно зайнятися. А щодо завдань – то у всіх завжди завдання одне – виходити на поле і показувати якнайкращий результат. Тим паче, що ми дуже завинили перед своїми вболівальниками, не здобувши за мого керівництва жодної перемоги на домашньому стадіоні. Тож будемо намагатися це виправити.
– Що може стати на заваді?
– Найперше – ситуація в державі. Ми вдячні Збройним силам України за захист і за можливість грати в футбол в умовно мирному тилу. Ми розуміємо той рівень відповідальності, який зараз стоїть перед командою, адже багато наших вболівальників, друзів, родичів чи просто знайомих зараз на фронті зі зброєю в руках іноді ціною власного життя захищають наше мирне перебування тут. Ми розуміємо, що фронт завжди потребує поповнення, тож десь заздалегідь зараз будемо робити ставку на молодих футболістів. Власне з цим стикаються майже всі клуби в Україні і стосується це не тільки футболу, а й усіх видів спорту і ланок життя.
– А шукати підсилення у обласних Першій та Другій лігах є сенс?
– Наразі ні, адже я не бачу футболіста, який би зараз міг навіть із команд лідерів Першої ліги області одразу перескочити в Першу лігу України.
– То ви слідкуєте за чемпіонатом області?
– Іноді вдається. Але, в більшості, все переглядаю у відеозвітах, які викладають команди. Більше доводиться слідкувати за тим, що робиться у Першій лізі України.
– Які із команд можете виділити?
– Найперше – «Чорноморець» та «Буковину». Їм справді рівних зараз нема. Дуже сподобався «Металіст» – молода якісна команда, якій не вистачило досвіду гравців. Гарно виступав «Чернігів». Вважаю, що те місце, яке вони зайняли у змаганнях, не відповідає якості їхньої гри. Так, у кубку футбольний Бог був на їхньому боці, але в змаганнях Першої ліги їм чомусь не везло.
– Що вважаєте сьогодні найважливішим у футболі?
– Тренувальний процес. Це дуже видно по матчах чемпіонату області. Видно, де команди грають так званими «заробітчанами», коли приїхав, відіграв гру і тиждень тебе нема. Це не є розвиток футболу. І, повірте, одразу видно команди, котрі тренуються хоч двічі на тиждень. Там може не бути якогось визначного результату, але там видно роботу тренера. Гарним прикладом цього є наша система, коли дорослим футболістам «Прикарпаття-Благо» на п’яти наступають змінники з «Прикарпаття-Тепловика», а їм, у свою чергу – юні вихованців «Прикарпаття-Тепловика U-18». Так воно десь і має бути. Тоді системність рано чи пізно дасть результат.
– Дякую за розмову. Успіху Вам, та команді.
– Дякую вам, всім нашим вболівальникам та Збройним силам України.
Записав Володимир КАПУСНЯК
Залишити коментар