Цитати
Про героїв.
- Більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати. За це право свободи власного вибору та національної незалежності наші предки боролися сотні років, і саме за це сьогодні проливають кров наші воїни. Пам\'ять про них повинна жити вічно.
Щодо національного пантеону.
- Сьогодні я вніс у парламент закон про Український національний пантеон. Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави – України, яка поважає себе, цінує своїх та захищає своє – своє право бути українцями. Коли ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати.
Про Конституцію.
- Сьогоднішня боротьба українського народу триває за право наших дітей навчатися українською мовою, право громадян обирати владу, право журналістів ставити незручні запитання, право кожного реалізуватись та стати успішним у своїй країні. Країні із рівними можливостями, а не перешкодами і преференціями, до якої завжди буде хотітись повернутись. Усе це лише нам, громадянам України, дає право на наше майбутнє, яке вирішувати будемо тільки ми. Сила нашої Конституції не в статтях, параграфах, розділах. Справжня сила нашої Конституції в людях. Людях, які не тільки вірять, а й відчувають, що держава – це тільки вони самі. Люди цієї країни. І тільки їхня воля до боротьби за своє обране майбутнє є єдиним визначальним чинником нашої стійкості і збереження Конституції, яку саме сьогодні ми і виборюємо.
Про війну в Україні
- Головний урок війни в Україні полягає в тому, що сьогодні перебіг війни визначає вже не чисельність армій, а швидкість їхньої адаптації до змін. Ця війна чітко продемонструвала: суперництво великих держав більше не можна оцінювати лише за кількістю військовослужбовців, танків чи літаків. Перевагу на сучасному полі бою забезпечує здатність інтегрувати людський потенціал і традиційні види озброєнь із системами ухвалення рішень на основі штучного інтелекту, безпілотними платформами, засобами радіоелектронної боротьби та даними в режимі реального часу.
Україна ще раз довела, що війна – це не статичний процес, а середовище безперервного навчання та трансформації. Здатність у найкоротші терміни перетворювати інформацію з поля бою на нові тактичні рішення й технологічні оновлення забезпечила їй не лише оперативну гнучкість, а й перевагу в ухваленні рішень.
Водночас війна не зменшила значення стандартизації. Навпаки, вона ще раз підтвердила, що стандарти залишаються незамінними для спільних операцій, логістики та взаємосумісності. Однак справжню конкурентну перевагу матимуть ті армії, які, зберігаючи ці стандарти, водночас розвиватимуть високу здатність до адаптації. Тому війна в Україні не змінила моїх поглядів, а підтвердила й поглибила їх реальним бойовим досвідом.
Головна причина тривалості цієї війни полягає в тому, що вона швидко переросла із суто воєнного протистояння у тотальну боротьбу на виснаження, яка охоплює військову сферу, промисловість, технології та стійкість держави.
Про саміт НАТО в Анкарі.
- На мою думку, це важлива подія, і не лише для НАТО, а й для України. Рішення, які були прийняті на цьому саміті, – це вершина айсбергу. Ми ще дізнаємося з часом про двосторонні треки і домовленості, які відбулися в Анкарі. Але вже сьогодні можна сказати, що сам факт зустрічі президентів України і Сполучених Штатів є дуже важливим, особливо зараз, коли Україна потерпає від російських масованих ударів і не має достатньо засобів для захисту від балістики. Мені здається також, що цей саміт став важливим, оскільки дав підстави говорити про подолання кризи всередині Альянсу, яка виникла внаслідок критичного ставлення президента США до європейських учасників Альянсу. В Альянсі вже відкрито говорять про загрозу російського вторгнення, навіть називають хто 2029-й, хто 2030-й роки. І сам факт прийняття підсумкового документа, в котрім визначені спільні підходи і надані спільні оцінки, зокрема, що Росія становить загрозу для євроатлантичної безпеки, що Альянс бере на себе зобов\'язання продовжувати допомогу Україні, а країни-члени виділяють на два роки 140 мільярдів євро є однозначним проявом згуртування Альянсу навколо спільних глобальних викликів. І це свідчить про те, що всередині Альянсу подолані протиріччя і криза. Час покаже, чи Альянс прийняв усі необхідні рішення, я думаю, що зараз зарано давати оцінку. Лише згодом буде можливість дізнатися про закулісні домовленості. На мою думку, саміт показав життєздатність НАТО, готовність адаптуватися до нових реалій, зокрема, шляхом об\'єднання навколо питань відсічі російської агресії. Адже в Альянсі вже відкрито говорять про загрозу російського вторгнення, навіть називають хто 2029-й, хто 2030-й роки, і це не фантазії.
Про бульбашку в нерухомості
- У найближчі роки на ринок вийде сотня однотипних проєктів, переважно зосереджених на заході України. Почнеться страшенна конкуренція, негативний ефект від якої підсилиться недостатньою компетенцією частини операторів. Деякі проєкти закриються в перший рік, а деякі навіть не відкриються. Звичайно, частина проєктів – із ретельно реалізованою концепцією та фінансовою моделлю – стане успішною. Однак ці яскраві винятки ринок не врятують. Після ажіотажного підйому, який спостерігався в минулі роки, його буде чекати стрімкий спад. Інвестори почнуть виходити з проєктів, але ці шляхи не продумані ні операторами, ні девелоперами. Порятунок потопельників – справа рук самих потопельників. Спроба продати номер на перенасиченому ринку – неабияке випробування. Як буде виглядати вторинний ринок дохідної нерухомості через кілька років – ніхто не скаже, адже ми не до кінця розуміємо, як виглядає первинний ринок. Не хочу лякати, але близько половини проєктів дохідної нерухомості або не будуть запущені, або стрімко збанкрутують. Чверть виживуть і стануть успішними, ще чверть будуть існувати з невеликим плюсом. Звичайно, я не провидець, але мій прогноз здається мені не песимістичним, а цілком реалістичним.
Що чекає на цей ринок після того, як бульбашка лусне?
По-перше, він очиститься, це плюс. Залишаться лише яскраві продумані проєкти, які будуть визначати загальний рівень. Це підштовхне ринок до створення нових форматів і концепцій, адже минулі однотипні підходи опиняться на смітнику.
По-друге, інвестори, які обпеклися, стануть більш вимогливими і прискіпливими. Тренди диктуватиме інвестор, а не девелопер. Щоб відповідати новим умовам, на ринок мусять прийти девелопери нової генерації, які будуть створювати не фінансові піраміди, а проєкти із стратегією, розрахованою на десятиліття.