Уявити Новий рік без бокала ігристого неможливо. Саме воно бушуватиме у наших келихах в останні секунди старого року. З присмаком ігристого вина на устах ми зустрінемо 2020-й, і як хотілось би, щоб цей напій вдало доповнив святковий настрій, а не приніс розчарування. Як серед різноманіття вируючого спиртного обрати небанальний смак? Про незвичайні пропозиції ігристого вина, на які варто звернути увагу під завісу цього року, «Західному кур’єру» розповіли менеджер із розвитку мережі фірмових крамниць «Вина світу» Наталія Кулікова та продавець-консультант магазину Олена Синицька.

6 тисяч за пляшку
Пляшка ціною у дві мінімальні зарплати – таку екзотику франківцям пропонують французькі винороби преміум класу «Moet&Chandon» (Моет і Шандон). Перлина їхнього торгового ряду – марка «Dom Perignon» (Дом Периньйон) – названа на честь монаха, який за французьким повір’ям триста років тому першим відкрив метод шампанізації вина. Саме завдяки йому в світовій історії з’явився новий напій з природними бульбашками та освіжаючим смаком. Ази технології, які систематизував чернець П’єр Периньон, заклали основу класичного виновиробництва. А пляшка оригінального шампанського з іменем свого винахідника коштує як мінімум 4 тисячі гривень. Найдорожчі позиції сягають в ціні 50 тисяч гривень. Навіть муляж цього легендарного напою недешевий – від 500 гривень.

На прилавках магазинів в Івано-Франківську «Dom Perignon» рідко зустрінеш. Одна з небагатьох пропозицій – «Dom Perignon Vintage 2009» – найдорожче шампанське у магазині «Вина світу». Його ціна понад шість тисяч гривень за пляшку об’ємом 0,75 літра.

«Особливість «Dom Perignon» у тому, що виробник не випускає вина кожного року, а лише в роки найкращих погодних умов, – пояснює Наталія Кулікова. – Слово «вінтаж» у назві означає, що шампанське складається виключно з одного сорту винограду, зібраного у рік найвдалішого урожаю».
«Джип» на смак
Цікаво, що право називатися шампанським мають далеко не усі ігристі вина. Тільки строго напої, закорковані на півночі Франції, в регіоні Шампань. Винороби цього краю виготовляють свою продукцію за особливою технологією, в особливих природних умовах. Виноградники зростають на ґрунтах, багатих вапняком, що дарує плодам винограду особливий, ні на що не схожий багатий смак.

«Шампанське – це теж ігристе вино, але, за правилами, вироблене тільки у Шампані. Французи вважають, що у смаку шампанського все залежить від ґрунту – теруару, на якому знаходиться виноградник. Чим складніший і багатокомпонентніший теруар, тим цікавіше вино виходить в кінцевому результаті. Це французи придумали фразу, «щоб бути прекрасною, лоза повинна страждати», – каже Наталія Кулікова.
Сьогодні у Шампані ведуть діяльність близько 40 крупних виробників. Першим у світі великим виробником шампанського було визнано вищезгадану компанію «Moet & Chandon». Довжина її винних погребів складає понад 28 кілометрів. Шампанське цього торгового дому коштує порівняно недорого – від тисячі гривень. Тому користується популярністю, в тому числі в Івано-Франківську.

Ще один унікальний напій з регіону Шампань, на який варто звернути увагу у нашому місті, – шампанське «Jeeper» (Джіпер). Зовсім не французьку назву цьому класичному напою присвоїв його натхненник Арман Гуторбе. Ідея створення особливого шампанського прийшла до нього після Другої світової війни. Тоді місцева влада подарувала Гуторбе джип для відвідування своїх виноградників на схилах пагорбів. На честь презенту і було названо це ігристе вино. Його ціна складає близько тисячі гривень за пляшку.

«Особливістю виробництва «Jeeper» є те, що на експорт вони віддають лише 30% готової продукції. Тому цього шампанського дуже мало у продажу. Це практично ексклюзив», – переконує продавець-консультант магазину «Вина світу» Олена Синицька.
Випічка проти фруктів
Якщо світова географія вин дуже широка – від США до Японії, то ігристі напої мають чіткий осередок – захід Європи. Наприклад, у Грузії, яка вважається родоначальницею культури виноробства в цілому, виробників ігристого вина одиниці.
Друге місце у світі за показниками виробництва ігристих вин, після Франції, посідає Італія. До речі, саме італійське ігристе вино «Prosecco» (Просеко) нині найпопулярніше у світі. Якщо з Шампані щороку експортують близько 360 млн пляшок ігристого вина, то виробництво просеко перевищує 500 млн щорічно. На відміну від шампанського, просеко виготовляється за так званою резервуарною технологією. Тобто вторинна ферментація напою відбувається у чанах з нержавіючої сталі, а не у кожній окремій пляшці, як диктує класична технологія. Це дало можливість італійцям значно здешевити виробничий процес. Ціна пляшки просеко 200-300 гривень. Неординарний смак та доступність зробили це спиртне найпопулярнішим ігристим вином у світі.

«Різниця між просеко та шампанським вгадується у смаку. В букеті ігристого вина, виготовленого резервуарним методом, відчуваються фруктові ноти. Тоді як від традиційного шампанського віє ароматом хлібної скоринки», – каже Наталія Кулікова.
Класичний смак ігристого вина – брют. Але українці значно більше полюбляють напівсолодкі та солодкі напої. Крім улюбленців жіночої аудиторії бюджетних «Fragolino» та «Lambrusco» (ціна близько 100 гривень), у «Винах світу» радять звернути увагу на новинку цього року – ігристе вино родом з італійського П’ємонту – «Gancia» (Ганча).

«Особливість у тому, що лінійка напою цього виробника складається з ігристих вин різних видів – від натурального брюту до солодкого асті. І кожне буде смакувати по-своєму», – обіцяє Олена Синицька.
Випив – і за кермо
І насамкінець, пропозиція, що точно зацікавить тих, кому у новорічну ніч доведеться сідати за кермо або виконувати іншу відповідальну місію, несумісну із вживанням алкоголю. Відчути смак свята з бокалом ігристого вина та при цьому анітрохи не сп’яніти дасть можливість німецький виробник цього напою «Carl Jung» (Карл Юнг) – компанія, що спеціалізується на випуску саме безалкогольного спиртного.

«За допомогою особливої технології вакуумної дистиляції «Carl Jung» позбавляє своє вино алкоголю без втрати смакових властивостей. Його ціна невисока – близько 120 гривень за пляшку», – додає Наталія Кулікова.
Ольга КОМАР
Залишити коментар