Сто років тому, як і сьогодні, відпустка була довгоочікуваною, але досить затратною справою. Зате й літніх вражень вистачало на цілий рік. Поширеними типажами серед відпочивальників були так звані «дамські улюбленці» або курортні донжуани – пише “Західний кур’єр“.
«Цьогорічна погода сприяє дамським улюбленцям, – писала преса в 1896 році. – Літо дуже тепле, небо чисте, ночі чудові. Відпочивальники і відпочивальниці взагалі відвикнули від дому, пані і панни цілий день ходять заквітчані ромашками і волошками, а кавалери, неначе соловейки, виводять свої трелі. Дамський улюбленець часто перебуває біля води, як та водна тварина, що ніжиться на пісочку. Він бреше навіть тоді, коли говорить правду.
Закохана пара. Поштівка, поч. ХХ ст.
Тому що правда, яку він говорить, є чужою, вкраденою в когось і озвученою ним без вказання джерела. Він говорить з натхненням і замилуванням, але це лише гра. Вона призначена для тих чи для тієї, кого він хоче вразити. Ніде чоловічий егоїзм і чоловіче «я» не є таким помітним, як на лавочках під деревами на літніх курортах. Дамський улюбленець має всі дані для того, щоб стати героєм легкого флірту чи роману. Чи він виходить з дому, чи фліртує під вікном, чи гуляє в лісі – він усюди усвідомлює свою роль в літньому спектаклі. Форма і колір капелюха, відтінок краватки, фасон черевиків та рукавичок – усе продумане до дрібниць.
Найбільше дивує, як дамський улюбленець пристосовується до всіх жіночих характерів і темпераментів. З дамами начитаними і розумними він удає філософа, повного скептицизму і парадоксів. Кожної хвилини висловлює думки і зауваження, які підкреслюють, що він мислить самостійно й оригінально. З меланхолійними й відлюдними дівчатами дамський улюбленець поводить себе цілком інакше. Він постійно дає їм зрозуміти, що тільки віра, надія і любов є сенсом життя. Час від часу він театрально зітхає, неначе готовий віддати пів життя за усмішку чи потиск руки. З веселими паннами, які люблять поговорити, він сипле чужими дотепами, перескакує з одного предмета розмови на інший, як горобець з гілки на гілку, і робить кокетливі компліменти».
Газета «Кур’єр Львівський» від 18 серпня 1896 року
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар