Із 17 по 23 травня 2021 року на Болехівщині проходило знімання документального фільму про Марцеліну Сембріх-Каханську (режисерка Радка Франчак, Польща).
Про це повідомили на сайті Болехівської міськради, інформує Західний кур’єр.
Начальниця архівного відділу виконавчого комітету Болехівської міської ради Марта Калапунь була залучена до цих подій. Деякі сцени відзняли і в приміщенні архівного відділу.
Довідка:
Пракседа Марцеліна Сембріх-Коханська – оперна співачка, відома у професійних колах, як Марцела Сембріх, зі своїм широким діапазоном у дві з половиною октави, колоратурне сопрано.
Народилася Пракседа Марцеліна 15 лютого 1858 р., за іншими – 28 січня 1857 року, в с. Вишнівчик Тернопільського повіту Тернопільського округу коронного краю Королівства Галичини та Володимирії у складі Австрійської імперії.
Дитинство Марцеліни пройшло в Болехові. Мешкала родина на вулиці Шевській (нині вул. Петрушевича). Початкову музичну освіту здобула вдома, адже батько, Казимир Коханський, був маґістром музики та органістом у місцевому костелі.
Навчалася у Львівській консерваторії на кошти болехівської громади, де викладачем фортепіано Марцели став її майбутній чоловік Вільгельм Стенґель, а грі на скрипці навчав Сіґізмунд Брюкман. Далі – навчання у Віденській консерваторії та уроки вокалу в Джованні Батіста Ламперті у Мілані.
Марцеліна Сембріх-Коханська успішно дебютувала на оперній сцені в Афінах. Співала в Мюнхені, Дрездені. У 1880 році підписала контракт з Королівською оперою «Ковент-Ґарден» у Лондоні. Гастролювала в Австрії, Росії, Скандинавії, Франції, Іспанії.
У 1883 році відбувся її дебют у Метрополітен-опера в Нью-Йорку, а в 1898-1909 роках вона отримала постійний контракт до кінця своєї співацької кар’єри. Концертну діяльність вела до 1917 року, педагогічну – до 1935 року. Працювала професором співу в музичних школах Нью-Йорка (від 1914 р.) та Філадельфії (від 1924 р.).
Померла Марцела Сембріх 11 січня 1935 року у своєму будинку на Мангеттені у Нью-Йорку.
Залишити коментар