Ось і завершився цикл різдвяних свят. Ми «приймали в гості» три празники, кожен з яких супроводжувався особливими звичаями та традиціями. Завершальним празником цього святкового циклу є Богоявлення Господнє. У народі це свято також називають Водохрещем та Йорданом. І з цим празником пов’язано чимало церковних та народних традицій. Серед них – освячення води, купання в ополонках та душпастирські відвідини священників з йорданською водою осель парафіян. В Україні люди вірили й вірять в очисну, навіть магічну, силу йорданської води. З давніх-давен нею лікували людей і тварин від хвороб, скроплювали породіль, немовлят та обійстя, захищаючись від темних сил.
Яке духовне наповнення цих традицій, для чого освячувати воду, скільки зберігати її, як використовувати, чи можна прати після Йорданських свят та чи несе духовне очищення пірнання в ополонки?
Про це у розмові Західного кур’єра з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії святих Кирила та Методія у Крихівцях.
Яке духовне наповнення несе освячення води на Йордан?
Освячення води на свято Богоявлення є символом того, як Господь охрестився у водах Йордану, даючи цій воді освячуючу благодать. Свята вода має в собі великі властивості, адже є освячуючою, такою, яка є зціленням як для душі, так і для тіла. Оскільки ця вода несе в собі Благодать Божу, тому отримати той цілющий ефект від води можуть тільки ті люди, які живуть самі благодаттю. Потрібно усвідомити, що йорданська вода не змиває гріхів. Якщо хтось не живе вірою, не молиться, не йде до Сповіді та Причастя, то просто покропившись йорданською водою він не може навернутись до Бога.
Чи відрізняється якось на фізичному чи хімічному рівнях освячена вода від звичайної?
На фізичному, хімічному рівнях — ніяк. Тому не потрібно цього факту абсолютизувати. Можемо лише знати, що вона освячена. Йорданська вода має духовну цінність. Проте саме це таїнство повинно спонукати нас змінити своє життя і уникати зла. Щоб свята вода принесла користь – треба дбати про чистоту душі, про світлість помислів і діянь.
Як використовувати освячену воду? У селах люди вливають частину йорданської води у криниці, вірячи, що вся вода у колодязі стане цілющою. Матері додають цієї води до купання немовлят…
Немає чіткого регламенту її використання для мирян. Ми освячуємо воду у храмі, яку люди розбирають додому. Вдома п’ють її, вмиваються, окроплюють свої домівки, напувають худобу, вливають у криниці… Кожен знайде свій шлях, як ця вода йому послужить. Вона має насамперед спонукати до контакту з Богом. Коли ми п’ємо її чи окроплюємося нею, то очікуємо від Бога духовної благодаті. Зате гріховним є використовувати свячену воду для якихось приворотів чи ворожінь.
Люди старшого покоління запевняють, що тиждень після Водохреща вся вода є священною тому з нею потрібно дуже бережно поводитись. Наприклад, не можна прати.
Це вже більш народна традиція, яка виникла з поваги до святих речей. Проте вона немає нічого спільного з церковними вимогами. Не варто шукати чи гріха там, де його нема. Тому не можна вважати гріхом миття людини чи прання після Йордану. Це все забобони.
Багато вірян вважають, що йорданська вода має цілющі властивості. Чи можна використовувати свячену воду замість ліків?
Віруючі люди часто п’ють свячену для оздоровлення та покращення самопочуття. Звичайно, це не медичний препарат, а засіб нашого духовного очищення. Однак, враховуючи те, що багато хвороб мають духовний контекст, то використання разом із медикаментами свяченої води є корисним. Освячені речі оберігають людину, коли ми віримо у божу опіку та захист.
Останніми роками стало дуже поширеним купання в ополонці на Йордан. Чи є якесь духовне підґрунтя у цієї традиції? Чи може пірнання у крижану воду змити гріхи?
Стосовно купання на Йордан думка вірних поділиться на два табори – одні цю практику заохочують, інші ж активно критикують. Потрібно зрозуміти дві речі. Воно не має відношення до якогось духовного очищення. Як я уже казав, гріхи прощаються через покаяння, сповідь та навернення людини до Бога. Через те, що людина просить прощення у Бога, а не через те, що вона просто скупається у річці чи ополонці на Йордан. Водночас, не можна боронити купатись тим, хто має бажання це практикувати. У цьому немає нічого грішного. Проте потрібно перше піти на Йордан до храму, взяти участь у освяченні води, вислухати святу літургію. А вже потім можна й до річки…
Який запас освяченої води потрібен на рік і чи має вона «термін придатності»?
Немає якогось припису, скільки води потрібно взяти – двісті грам чи дві літри. Сила свяченої води не залежить від кількості. Достатньо навіть чайної ложки. Зазвичай, освячену воду зберігають від Йордану до Йордану. Це так само є звичай, а не церковний припис. Християни зберігають у своїх домівках йорданську воду, як і стрітенську свічку, як оберіг, як засіб очищення – коли є хтось хворий, виникають якість труднощі чи негаразди. Освячена вода — не чарівна, але має благодатні властивості для тих, хто її з вірою приймає.
Як правильно утилізувати свячену воду?
Освячені речі утилізуємо по-іншому, ніж звичайні. Це вияв нашої поваги до святості. А якщо йдеться про йорданську воду, то найкраще спожити її разом з родиною протягом певного часу. Якщо вода вже застоялась, то не варто виливати її у раковину. Краще полити вдома вазони або квітник.
Для чого щороку опісля Водохреща священики окроплюють домівки парафіян?
Душпастирські відвідини чи візит священика до своїх парафіян з благословенням йорданською водою – це гарний звичай нашої Церкви для особистої зустрічі та знайомства вірних зі своїм священиком – душпастирем. Такі відвідини відбуваються в період від Йордану аж до Стрітення. Священик, який приходить до вашої оселі, щоб її благословити, символізує прихід самого Ісуса Христа, тому до цього приходу варто приготуватися і серйозно віднестися.
Окроплення йорданською водою символізує очищення дому і всіх, хто в ньому проживає від усякого зла силою Ісуса Христа, силою Хреста Господнього та спільною щирою молитвою.
До своєї оселі слід впускати тільки знайомого священика, якого ви знаєте в обличчя або бачили у вашому храмі. Відвідини священика включають наступні моменти: спільну молитву, окроплення оселі всієї або ж її частини (як забажає родина) свяченою водою та спілкування зі священиком.
Це особлива нагода для вірних запитати священика все, що непокоїть або що є незрозумілим у справах віри, моралі чи життя Церкви. А для священика – це нагода, щоби дізнатися більше про родину, про її потреби, про те, чи родина живе по-християнськи: в мирі з ближніми, чи всі охрещені, чи вінчані у храмі, чи відвідують недільні богослужіння, тощо.
Розмовляла Мар’яна Риндич
Залишити коментар