У Бовшеві на Франківщині попрощалися з полеглим Героєм України Дмитром Коцюбайлом на позивний Да Вінчі (ФОТО)

Прощання з Да Вінчі відбувалося в Народному домі Бовшева.

Двоюрідний брат Дмитра Коцюбайла Павло на позивний Рудя воює у спецпідрозділі “Вовки Да Вінчі”. Боєць розповів про останні хвилини життя командира.

“Я одне хочу сказати: не знаю, чи будуть ще такі командири. Дмитро завжди йшов першим у бій і останнім виходив з поля бою. Я був поруч, коли він загинув. Нас накрили “градами”, і він останнім забігав у бліндаж”, — каже Рудя.

Жителька села Бовшів Марія Гнатюк розповідає: Дмитро Коцюбайло був доброю та порядною людиною.

“Пам‘ятаємо його, як добру, слухняну дитину. Вчився гарно. Допомагав, якщо треба було. До бабці приїжджав в останні роки. Бабця ним дуже тішилася, вона Дмитром дуже пишалася”, — каже Марія Гнатюк.

Колишній керівник “Правого сектору” на Івано-Франківщині Василь Абрамів разом з Дмитром Коцюбайлом пройшли Майдан, перші бої у 2014-2015 роках за свободу України.

Син Оксани Кіщак товаришував з Дмитром Коцюбайлом.

“Він був дуже скромним, мав талант до малювання. Дмитро був патріотом. Дружив з моїм сином. Багато разів бував у нас вдома. Просто немає слів, щоб передати весь жаль. Дуже шкода таких людей. Шкода його досвіду, його такої життєвої не по роках мудрості. Дуже важко”, — ділиться Оксана Кіщак.

Загинув Дмитро Коцюбайло 7 березня 2023 року у боях під Бахмутом. Воїну було 27 років.

У Да Вінчі залишилися дівчина, брат, чотири сестри, мати й бабуся.

10 березня 2023 року Дмитра Коцюбайла на позивний Да Вінчі поховають у Києві.

Що відомо

Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське Бурштинської громади на Івано-Франківщині. Упродовж трьох років навчався на художника в Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї. Через любов до мистецтва Дмитро і вирішив взяти позивний Да Вінчі.

Воювати пішов одразу після Революції гідності у 2014. Да Вінчі командував 1 окремою штурмовою ротою ДУК “Правий сектор”. Отримав важке поранення уламком від танкового снаряда в Пісках на Донеччині. Після трьох місяців реабілітації повернувся на фронт.

Брав участь у визволенні Карлівки, селища Піски, Авдіївки, а також у боях під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою.

30 листопада 2021 року Дмитрові Коцюбайлу присвоїли звання Герой України за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Дмитро Коцюбайло — командир спецпідрозділу “Вовки Да Вінчі” 67 окремої механізованої бригади ЗСУ.