Оператор Mavic 3 мінометної батареї 102-ої бригади ТрО на псевдо Кайзер раніше в армії ніколи не служив і не мав наміру, вчився на теолога, вважає себе миролюбною людиною і не любить зброї. Але у березні 2022 року прийшлось відкинути певні принципи і піти на війну.
Пише Західний кур’єр з посиланням на фб-сторінку 102 бригади ТрО.
«Коли я бачив як заходять ті величезні колони ворожої техніки на територію України, то зрозумів – мені треба іти воювати, я не можу просто так сидіти і дивитись. У березні пішов до Надвірнянського військкомату і вступив до 102-ої бригади ТрО».
Кайзер родом з Надвірнянщини, з початком війни дружину з дитиною відправив до Польщі, сам залишився в Україні. На запитання про позивний відповідає, що йому подобається історія Веймарської республіки і Кайзер – один з його улюблених історичних персонажів. До війни працював у сфері будівництва – вміє виконувати різні будівельні роботи, але найулюбленішою справою є облицювання поверхонь натуральним каменем. Каже, що попри те, що це тяжка фізична праця – отримує від неї задоволення, і, взагалі, любить роботу, де можна бачити результат. Ще раніше вчився в Українському католицькому університеті у Львові на теолога, але зрозумів, що це не його, і покинув навчання.
Після одного місяця тренувань Кайзер поїхав у зону бойових дій разом з 102 бригадою на Запоріжжя. Певний час служив в одному з підрозділів, а коли була сформована мінометна батарея – перевівся до неї. Підготовку проходив в рамках проекту Армія дронів.
Тепер він має певний досвід бойових вильотів, а також знає про дрони дещо більше, ніж звичайна людина, і охоче ділиться інформацією:
«Mavic 3 – хороший дрон, може літати на відстань 5-6 кілометрів, а з додатковими акумуляторами – і на 12 км, але він цивільного призначення, він вразливий до РЕБ, його можливості обмежені. Є кращий варіант – Матріс, він має більшу автономність, вище літає, має краще бортове обладнання, кращі камери, тепловізор. Але якщо брати співвідношення ціна-якість – Mavic 3 поза конкуренцією, адже Матріс коштує майже 1,5 млн гривень”.
Військовослужбовець впевнений, що за дронами – майбутнє, і якщо говорити про перспективи дронів в українській армії – на його думку це повинен бути окремий рід військ зі своєю централізованою мережею. Крім того, потрібна програма для розробки спеціальних військових дронів, можливості яких будуть більшими, ніж у дронів цивільного призначення. Наразі ми бачимо в Україні певні потуги щодо розвитку армії дронів, але потрібно більше, бо зараз всі дрони – волонтерські.
«Після закінчення війни я хотів би відкрити свою власну маленьку справу – маю певні бізнес-ідеї. Хочу мати ще двох дітей, велику щасливу родину, збудувати свій будинок і займатись тим, що лежить до душі» – додає на останок Кайзер.
Залишити коментар