Завдяки сортозаміні та сортооновленню врожаї і валові збори зерна підвищуються на 20-25%.
Перед початком осінньої посівної кампанії спеціалісти відділу контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області наголошують суб’єктам господарювання всіх форм власності щодо питання сортозаміни та сортооновлення.
Багаторічний досвід свідчить про те, що своєчасна сортозаміна і сортооновлення є надійним резервом збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, пише “Західний кур’єр”. Врожаї і валові збори зерна підвищуються на 20-25% за рахунок посіву доброякісним насінням нових районованих і перспективних сортів. Тому, в сучасних умовах сорт став засобом, без якого неможливо реалізувати науково-технічні досягнення в землеробстві, тобто ефективно використовувати добрива, техніку, а головне основний засіб виробництва – землю.
В процесі масового розмноження та тривалого вирощування якість сортів з різних причин погіршується. Тому у насінництві здійснюються два основних процеси – сортозаміна та сортооновлення.
Сортозаміна – запровадження у виробництво нових більш урожайних з високою якістю продукції нових сортів та гібридів замість існуючих менш цінних. Проте потенційні можливості сорту можуть бути реалізовані лише за високої якості насіння – чистосортності, схожості, стійкості до ураження хворобами та шкідниками.
З метою кращого використання екологічних умов та різноманітного агротехнічного фону, особливо попередників, у господарствах доцільно вирощувати 2–3 сорти пшениці озимої, які істотно різняться за тривалістю вегетації та реакцією на елементи агротехніки. Перевагу в цьому відношенні слід надавати тим сортам, які менше уражуються хворобами і є стійкішими проти стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів та формують якісне зерно.
Сортозаміну необхідно проводити протягом одного, двох років. Заміна сорту дозволяє повніше використати біологічні та господарські переваги нового сорту й одночасно позбутися тиску хвороб і шкідників, які супроводжували попередній сорт.
Починаючи вже з третьої генерації спостерігається значне зменшення врожайності порівняно з базовим насінням, зокрема знижується кількість продуктивних стебел на одиницю площі, число і маса зерен в колосі, що призводить до зменшення врожаю. Тому виникає необхідність проводити сортооновлення.
Залишити коментар