Тут розташовувалось одне з найдавніших міст України, що дало ім’я сусідньому Галичу і всій Галичині.
На території села збереглися вали фортеці, княжий колодязь, палати митрополитів, Успенська церква (XVI ст.) і фундаменти давньоруських храмів, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Галицької територіальної громади. Під курганом Галичина могила в урочищі Качків, за переказами, похований засновник міста.
“За легендою, заснований вождем одного з хорватських племен на ім’я Гал або Галиця. Перші згадки про місто зустрічаються в IX ст., столицею князівства він став в XII ст. при Володимирі Володаревичі і Ярослава Осмомисла, найбільшого розквіту досяг у XIII ст. при Романі Мстиславичі”, – йдеться у дописі.
У 1240-х рр. Данило Галицький переніс столицю в Холм, однак Галич ще довго залишався впливовим політичним і духовним центром. Тут створена Галицько-Волинський літопис і одна з найдавніших пам’яток староукраїнської писемності – Галицьке Євангеліє.
“У 1303 була заснована Галицька митрополія, вище духовенство іменувалося грецьким словом «клирос», звідки пішла нинішня назва. А сам Галич, після серії руйнівних татарських набігів, перемістився до цитаделі до торгової пристані на березі Дністра, де розташований і зараз”, – зазначають на сторінці Галицької громади.
Залишити коментар