27 вересня в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні для військовослужбовців, які проходять  лікування та реабілітацію, організували показ фільму “Довбуш”.

Пише Західний кур’єр з посиланням на пресслужбу закладу.

З військовими спілкувався актор драмтеатру виконавець головної ролі Олексій Гнатковський. Дехто після перегляду ділився враженнями.

“Картина дуже гарна і я радий, що побачив цей фільм”, – каже Богдан з Івано-Франківська, історик за фахом. У першу чергу, це костюми. Також присутність польської говірки та окремих слів гуцульської, що дуже важливо. Паралелі з сучасністю йому навівали хіба що стрільба і сама боротьба. “Зараз фронт трошки змінився. Партизанська війна, а саме тактика “ударив, втік, сховався” – це тактика гірська. А у нас фронтова лінійна боротьба”, – пояснює він.

53-річний Сергій, родом із Хмельниччини, каже, що фільм добрий, лише “крові багато”. Чоловік проводить паралелі між кіно про часи опришків і сучасністю, додає, що “на війні набагато більше крові і люди страждають…”.

“Я багато бачив на війні і не хочу, щоби мої діти і внуки бачили таке, навіть у кіно. Не хотів би, щоби вони звикали до крові”, – наголошує він.

Водночас чоловік вважає, що молоді варто бачити цей фільм. Щоби не допускати у майбутньому ворожих набігів, зокрема, “кацапських”. Сергій пригадує, що свого часу він відмовився вступати в комсомол, а коли  сказав якось, що “Лєнін – дурень”, то його тягали в міліцію.

Зараз чоловік проходить лікування у відділенні  травматології після поранення у Бахмуті п’ять місяців тому. На Схід пішов добровольцем, щоби ворог не дійшов до Хмельниччини і до Київщини, де його дочка.

“Пішов і не шкодую. Одужаю, дасть Бог, хоча ноги у мене вже нема практично, і без ноги піду ще. І ніколи не буду жаліти про це”, – обіцяє він.

Олександр з Чернігова оцінив “Довбуша”, як “кльовий фільм” з цікавим сюжетом. Я часто бував у Карпатах, на стежці та на скелях Довбуша. Сила, незламність, небажання бути під ярмом. Ми сильні, незалежні і під когось лягати, то не про українців справжніх”, – ділиться враженнями він.

Хлопець отримав поранення у районі Мар’їнки 21 вересня. Каже, якраз на День міста-героя Чернігова, що символічно.

“Дві ноги пробиті, одна у двох місцях, – розповідає він. – Але файні лікарі, медперсонал, допомагають нам. Відношення просто супер, як удома. Годують, дбають про нас, лікар постійно заходить, питає, як ми. Є з чим порівнювати, тут умови просто “лакшері”. Такий курорт… Правда, причина, чому сюди завітали не дуже приємна. Краще там пацанам допомагати, ніж тут відпочивати…”.

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.