В історії нашого міста неодноразово бували випадки, коли поліцейськими чи суддями представлялися люди, які не мали жодного стосунку до правоохоронних органів.
Так, у 1937 році в ролі судді виступив справжній «злодій у законі». Неодноразово судимий станиславівський шахрай Лящин мотав черговий строк у в’язниці разом із таким собі Домініком – мешканцем Вовчинців, який звинувачувався у вбивстві власної дружини. Вийшовши з в’язниці, Лящин вирушив до матері свого співкамерника і представився карним суддею, пише Західний кур’єр.
Він стверджував, що Домініка мають незабаром засудити до смертної кари, але він може врятувати його від смерті, якщо йому заплатять «скромну» суму – 500 злотих. Проте для матері Домініка ця сума була дуже великою, і вона зібрала та вручила «судді» лише 150 злотих. Лящин погодився і на це й пообіцяв залагодити справу. Проте незабаром про цю «оборудку» дізнався постерунковий поліцейський, і хитрому злодюзі довелося знову повернутися в тюремні стіни на цілий рік.
Того ж року до керівництва залізничного вокзалу звернувся елегантно вбраний пан, який представився колійовим контролером. Як стверджував прибулий, він був офіцером міжнародної поліції, і його прислали до Станиславова аж із Женеви, щоб він тут зайняв керівну посаду і контролював діяльність залізниці.
Проте перевірка особи загадкового «офіцера» виявила, що до Станиславова він приїхав зовсім не з Женеви, а з села на Львівщині. Звали його Мойзеш Ціммерман, і він виявляв явні ознаки психічної хвороби. Довелося залізничникам викликати справжню поліцію і повертати «офіцера з Женеви» до Львова, де він мусив відбувати лікування у славнозвісному Кульпаркові.
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар