Якою була зима на Галицькій землі за прадавніх часів

Цьогорічне Різдво Христове не потішило нас ані глибоким снігом ні сильним морозом.

Плюсова температура повітря, веселка над Галичем напередодні, швидше нагадувала ранню весну. Це сьогодні нам відомо, що в зв’язку з глобальним потеплінням, вчені прогнозують подальші зими з температурами повітря на 1,5-2,0 градуси вищими, ніж раніше.

А якою була зима на Галицькій землі 300,400, або ще більше років тому? Цікаві дані з літописів та із досліджень українського вченого – Івана Крип’якевича про зими в прадавні часи опублікували на сторінці Національного заповідника “Давній Гали”, пише “Західний кур’єр”.

. Отож, почнемо з однієї з перших літописних згадок. Так у січні 1288р. хан Телебуга взяв місто Львів в облогу і випускав із міста людей тільки роздягнених «нагих» і ті помирали (замерзали), бо зима «люта вельми» була. Далі по роках:

– У 1585 році зима була суворою, затяжною, а літо неурожайне.
– 1632 року літописець зафіксував той факт, що взимку по Різдві Христовім, очевидно, була гроза, бо « грім великий гримів» і блискавка «била».
– 1643рік. Зима була дуже довгою, вона тривала з 29 жовтня по 2 травня. Недостатня кількість заготовлених господарями на зиму кормів спричинила те, що багато худоби загинуло.
– 1643 рік. Почалась зима 16 листопада і тривала аж до 3 квітня. Цікавим є те, що першого ж дня випав такий сніг, що «коневі по груди був». Літописець нагадує, що ніхто із старожилів того часу не пам’ятає , щоб нараз і так рано випало стільки снігу.
– 1666 рік запам’ятався літописцю ранніми сильними морозами, а саме – 30 жовтня.
– 1667 року зима була з великими снігами і морозами, за свідченням літописця мало який день був без вітру. Тривала така зима аж до 6 травня. Для худоби катастрофічно не вистачало корму( не тільки заготовленого на зиму сіна, але й соломи на хатах(зі стріх)).
– А от зима 1677 року була аномально теплою. Літописець розповідає, що на Різдво люди ходили без взуття- босоніж.
– У 1680 році зими як такої не було, відповідно – не урожай озимих культур («жито невидатне було»).
– Зима 1695 року була затяжною з великими снігами, які лежали аж до 6 травня.
– У 1702 році зими практично не було, тільки один тиждень лежав сніг.
– Зиму 1708 року Іван Крип’якевич називає прежорстокою. Тієї зими були великі сніги, а морози такі люті, що «багато шведів погинуло».
– У 1725 році сніг почав падати з початку грудня і так практично не припинявся аж до «середопістя».
– Зима 1726 року була морозною з глибокими снігами. Сніг тримався з 4 грудня до 6 травня . А лід на ріках тримався аж до «останнього тижня великого посту»(очевидно дуже довго).
– У 1740 році зима була «жорстока». Тривала від Чесного Хреста до Воскресіння. З літописів відомо, що в ту зиму багато плодових дерев (яблуні, груші, сливи, грецькі горіхи і шовковиці) в садах практично всі загинули, навіть лісові дерева (дуби, клени, берези) дістали тріщини, або зовсім посохли.
– Зима 1767року була морозна, на ріках були великі затори з льоду, пізніше «вода велика була» (очевидно, повінь).
– Взимку 1786 року був такий сніг, що важко було «перейти від хати до хати».
– 1789 року морози були такі, що ріка Дністер покрилась кригою, яка стояла аж до свята Благовіщення.

 

Вже сучасні вчені підрахували, що м’які зими були протягом ХІ сторіччя двічі, в ХІІ ст.-15раз, у ХІІІ- 14; в ХV -9; у ХVІ-20; в ХVІІ-7; в ХVІІІ-27; у ХІХ-28 раз. Холодними були зими в Х сторіччі -16 раз; у ХІ-17; в ХІІ-18; ХІІІ-25; ХІV -30; ХV -31; ХVІ -32; ХVІІ- 32; ХVІІІ- 41; ХІХ-51 раз.

На світлині зимовий Галич на початку минулого століття.

 

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.