У свої 20 років Наталія вирішила долучитись до захисту рідної країни і зараз у свої 23 роки займає важливу посаду у 5-тій окремій важкій механізованій бригаді.
“Справжня сила – не в тому, щоб ніколи не падати, а в тому, щоб кожного разу підніматися сильнішою. Мій позивний – «Фенікс», і він точно відображає мій шлях. Як цей міфічний птах, я знаю, що після падіння завжди можна піднятися ще сильнішою. Кожне випробування робить нас витривалішими, а справжня сила – у здатності відроджуватися, йти вперед і боротися до кінця”, – розповіла історію свого позивного захисниця.
До початку повномасштабної війни Натілія працювала медичною сестрою палати інтенсивної терапії неврологічного відділення, пише Західний кур’єр.
“Кожен день був випробуванням – допомагати пацієнтам у критичних станах, боротися за їхні життя, приймати швидкі та відповідальні рішення. 10 травня 2022 року моє життя кардинально змінилося – я стала на захист своєї країни. Мій шлях розпочався в медичному госпіталі, де я обіймала посаду старшої медичної сестри неврологічного відділення. Щодня я бачила, як мої медсестри та санітарки невтомно й самовіддано працювали, Їхня відданість справі надихала мене. Протягом понад двох років я працювала з пораненими, допомагала їм відновлюватися, підтримувала їх морально. Я бачила силу духу українських воїнів, їхню незламність, і розуміла – боротьба триває не тільки на полі бою, а й у кожній палаті, де вони відвойовують своє життя”, – каже Наталія “Фенікс”.
Маючи освіту медика і психолога, захисниця розуміла важливість не лише лікування, а й підтримки бойового духу, роботи з психологічними травмами, адаптації до стресу. Тому вирішила здобути офіцерське звання та взяти на себе ще більшу відповідальність.
“Після випуску за розподілом я приєдналася до 5-ї танкової бригади на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення (МПЗ). Це була важлива місія – працювати безпосередньо з військовими, допомагати їм долати труднощі, мотивувати та підтримувати в найважчі моменти. Згодом мене призначили заступником начальника штабу танкового батальйону, що стало новим викликом і вимагало глибших знань у військовому управлінні. Щоб бути ефективною, я читала спеціалізовану літературу, вивчала тактику та проходила навчання за кордоном, переймаючи досвід міжнародних колег.
У серпні 2024 року мене призначили на посаду начальника відділення логістики штабу. Логістика – це серце армії. Як начальник відділення логістики штабу бригади, я відповідаю за облік озброєнням та військовою технікою (ОВТ), переміщення особового складу, евакуацію техніки та організацію залізничних перевезень.
Чітке планування та координація всіх процесів дозволяють підрозділам ефективно діяти в умовах бойових дій. Це величезна відповідальність, але я звикла до викликів і завжди шукаю рішення, навіть у найскладніших ситуаціях”, – зазначає жінка.
Окрім основних обов’язків, вона виконую позаштатну роль радника командира з гендерної рівності.
“Це важлива місія – де всі військовослужбовці, незалежно від статі, мають рівні права, можливості та повагу. В армії немає місця стереотипам, є лише професіоналізм і відданість спільній меті!”, – додає Наталія “Фенікс”.
Залишити коментар