«Бідна провінція! – писала газета «Кур’єр станиславівський» у 1888 році. – Де тільки можливо, всюди ми упосліджені!». І для таких висновків справді була причина, адже у тому році в Станиславові прогримів справжній косметичний скандал.
Стало відомо, що знаменита львівська фабрика Ігнатовича нерідко поставляла до Станиславова косметику, чиє упакування було пошкоджене, а строк придатності давно минув, пише Західний кур’єр. Читачки газети скаржилися, що через прострочений крем для рук цієї фабрики на руках з’являлася висипка і подразнення. І це в той час, коли реклама обіцяла, що крем надає шкірі рук надзвичайної ніжності та шовковистості.
До міста також поставляли косметичні засоби, які фабрика не змогла продати у своїх фірмових крамницях у Львові. Газета закликала місцевих пань і панянок бути обережними з косметикою фабрики Ігнатовича. Продукція цієї фабрики спочатку продавалася в аптеці Яна Мацури, що знаходилася по вул. Карпінського (тепер початок вул. Галицької, будинок не зберігся). Згодом фабрика відкрила своє представництво у кам’яниці Ґрауера, збудованій у 1906 році (тепер вул. Шашкевича, 2).
Тут продавалася різноманітна продукція фабрики, зокрема пудра «Княжа» у білому, кремовому та рожевому відтінках, фіалкова вода від висипки та зморщок на шкірі, косметичне мило, сосновий засіб для ароматизації повітря і вода для волосся, що повертала посивілій шевелюрі природний колір. Пропонувався також засіб, який усував почервоніння носа і щік. В цій же крамниці продавалася й продукція ще однієї львівської фабрики «Тлен». Про те, чи фабрика Ігнатовича все ж виправилася і змінила своє ставлення до станиславівської клієнтури, преса не повідомляє.
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар