Капітан Василь Остап’юк на псевдо «Хорт» — начальник групи планування штабу одного з батальйонів 102-ї бригади. Родом він із села Чорний Потік на Івано-Франківщині.
До 102-ї бригади «Хорт» долучився наприкінці червня 2022 року після курсів підвищення кваліфікації. Його військовий шлях — це послідовний рух від командира взводу до ключових посад, де рішення вимірюються не словами, а наслідками, пише Західний кур’єр з посиланням на 102 бригаду ТРО.
Він командував стрілецьким взводом і ротою, був оперативним черговим, начальником командного пункту штабу, а згодом — начальником групи планування.
Планування бойових дій, підготовка бойових наказів і розпоряджень, постійне оновлення інформації про противника і власні підрозділи, термінові донесення до вищого штабу — усе це відбувається у режимі, де помилка коштує життя.
“Усі випадки успішного відбиття штурмів базувалися не лише на лідерстві окремих командирів, а на згуртованості особового складу і впевненості, що підтримка буде, — пояснює він. — Що поранених евакуюють. Що вогнева допомога прийде”.
Але війна змінюється.
“Стрімка зміна тактики противника, масове застосування FPV на оптоволокні, КАБів, РСЗВ, артилерії, знищення логістики, постійна нестача особового складу й засобів БпЛА — усе це призвело до складної ситуації в смузі відповідальності бригади”.
Його погляд на майбутнє — тверезий і без ілюзій.
“Я не вірю, що війна закінчиться навіть після можливих мирних угод. Буде, можливо, перепочинок. Але ворог ніколи не змириться з існуванням незалежної української держави”.
Для «Хорта» ЗСУ — це основний фактор, який реально стримує навалу.
“Є можливість обирати підрозділ, посаду, зважаючи на кваліфікацію, вік чи стан здоров’я. На війні легко не буває, але якщо жити з принципом «моя хата скраю», може настати момент, коли тебе змусять воювати за чужі інтереси. Якщо суспільство втомлене війною і не хоче підтримувати свою армію — у нього не залишиться вибору, окрім як годувати чужу”.
Залишити коментар