Іванна Арсенич (у дівоцтві Пригродська) народилася 12 липня 1930 року в селі Нижньому Березові. Її брат Болеслав на псевдо Лук був художником і бійцем Української повстанської армії – повідомляють на сторінці “Косів.Імена”
У жовтні 1947 року Іванну з батьками депортували до Сибіру через брата-повстанця. На той час їй було 17. У 1948 році Болеслав Пригродський потрапив у засідку НКВС, отримав у бою п’ять поранень і застрелився, щоб не здаватися комуністам живим. Йому було 24 роки. Тіло повстанця виставили посеред села Яблунова.
На засланні спочатку Іванна з батьками перебувала в нинішній Омській області росії. Перед етапуванням за річку Іртиш дівчина втекла – спочатку до Москви, а згодом добралася потягом до Львова й Коломиї.
Один рік Іванна переховувалася від радянської влади, а після цього повернулася у рідне село.
Згодом вона вийшла заміж і оселилася у Коломиї. Після смерті Йосипа Сталіна у 1953 році їй вдалося потрапити на навчання у Коломийський вчительський інститут. Загалом жінка пропрацювала педагогинею 30 років.
Син Іванни – Іван Арсенич – скрипаль, заслужений працівник культури України, колишній артист Львівського оперного театру та екскерівник оркестру «Гуцулія».
Донька Марія Гнатюк – громадська діячка, журналістка та голова громадської організації «Союз українок Коломийщини».
У 1990 році Іванні Арсенич вдалося поховати тіло брата Болеслава у братській могилі в селі Яблунові Косівського району.
Прощання з Іванною Арсенич відбудеться 4 лютого за адресою: м. Коломия, вул. І. Гонти, 7. Поховають Іванну Антонівну в селі Нижній Березів Косівського району – пише “Західний кур’єр“.
Залишити коментар