Після 16-ти років діалізу: трансплантація нирки повернула 41-річному прикарпатцю шанс на повноцінне життя

Деякий час після проведення трансплантації медики за Івана хвилювалися. То був  післяопераційний період: «Деякі показники були високі, які відповідають чи за інфікування, чи неприжиття органа…». Втім, динаміка виявилася позитивною.

“Був час, що в мене були проблеми зі шитоподібною залозою, а лікували від цукрового діабету”, — розповідає 41-річний  Іван із Тисменичан.

Відтак юнак понад 16 років їздив в обласну клінічну лікарню на діаліз. Особливий режим харчування, спосіб життя і мрія про трансплантацію, яка не полишала. Кілька років тому перша спроба була у Києві. Вдалою виявилась друга спроба — в Івано-Франківську.

Історією успішної трансплантації поділились на фб-сторінці ОКЛ, передає Західний кур’єр. 

Трансплантологи обласної лікарні зробили чоловікові пересадку нирки — і він цілковито повернувся до активного життя, улюбленого футболу і прогулянок із сином.

“Мені зробили пересадку нирки. Тепер гуляю з малим, все добре. Граю у футбол. Раніше міг максимум це робити 15 хвилин”  — розповідає Іван.

Чоловік працює зубним техніком. У професійному житті все, як було.

Деяка корекція хіба що в харчових звичках і дозах.

“Нарешті маю змогу їсти багато риби, вишень. Раніше міг з’їсти лише одну-дві вишні, бо інакше починали терпнути ноги”, — ділиться Іван.

Сьогодні він радить всім, хто вагається чи йти на трансплантацію, не втрачати свій шанс на повноцінне життя.

“Не боятися, зібратися з духом, і наважитися на трансплантацію, — радить Іван. — Це як похід жінки у пологовий. Зібратися з духом — і буде результат”.

За словами Івана, все болітиме й погане самопочуття буде лише перші три дні. “Далі роблять аналіз крові, узд нирки. Шви знімають, стент витягли — трохи реабілітації і ти вільний”, — каже наш пацієнт.

Іван отримав нирку від 32-річного донора. Дозвіл на забір органу дали його батьки.

Про свою участь у двох успішних трансплантаціях розповідає судинний хірург Микола Федорів.

За словами лікаря, мультидисциплінарна команда виконала дві трансплантації з інтервалом у тиждень: «Одного тижня в суботу ми робили і через тиждень була ще одна трансплантація».

Обидві трансплантації, за словами Федоріва, пройшли успішно й тривали близько 3-4 годин. Першою пацієнткою була жінка віком понад 50 років, якій пересадили нирку від 70-річного донора. Все відбулося без ускладнень, і її виписали приблизно через тиждень.

“Робота судинного хірурга починається безпосередньо під час трансплантації органа, – каже Микола Федорів. – Основні моменти – це пришиття судин, щоб нирка прижилась. Шиється вена, артерія і тоді в кінці сечовід». Додає цікаву клінічну деталь: «Коли пришиєш і запускаєш нирку, десь протягом п’яти хвилин починає йти сеча вже з сечоводу, вона запрацювала – така от особливість».

Зазначає, що технічно судинні операції бувають не менш складними, однак трансплантація має особливий рівень відповідальності: команда працює максимально зосереджено, «всі стараються, щоби все пройшло без помилки».

Перед операцією пацієнтів ретельно обстежують, зокрема «визначають стан судин, до яких пришивається нирка», – пояснює хірург.

Складнощі можуть виникати через атеросклеротичні зміни. У процесі задіяні три бригади:

«Одні забір роблять, інші з ниркою працюють: промивають і обкладають льодом. Ну й третя бригада робить вже саму трансплантацію».

Про реальний шанс на життя і на його нову якість говорить трансплант-координаторка ОКЛ Ліля Шевага:

“Кожен наш крок — це чийсь другий день народження. Ми працюємо злагоджено — і це  рятує життя. Поширюйте інформацію про цю можливість. І нехай життя буде більше…”.

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.