Сергій на псевдо «Шаман» майстер взводу ремонту та обслуговування безпілотних авіаційних комплексів у 102 окремій бригаді ТрО. До бригади долучився навесні 2024 року.
Історією військовослужбовця поділились на фб-сторінці 102 бригади ТрО, передає Західний кур’єр.
— Налаштовую, ремонтую, модернізую. Інколи збираю дрони з нуля.
Але цей шлях починався не з майстерні. Сергій воював у піхоті – Бахмут, Кліщіївка, околиці Гуляйполя. Пройшов через важкі бої. Один із таких моментів він пам’ятає особливо чітко.
— Це був мій перший серйозний бій. Літо 2022-го, околиці Бахмута. Після чергового штурму я залишаюсь на позиції сам. По рації кажуть: «Підмога в дорозі, тримайся». І я тримаюсь. Бігаю між окопами, імітую стрільбу, ніби нас там цілий підрозділ. Ворог підходить дуже близько, інколи чую, як гілки тріщать буквально за кілька метрів. Але рельєф і посадка грають на мою користь.
— Потім розумію, що закінчується боєкомплект. На щастя, штурм стихає і починається артобстріл. Доповідаю, що буду відходити. І тут зустрічаю побратима, він теж без БК, тягне два кулемети й автомат. Вирішуємо виходити разом. Розтягуємось, починаємо рух, і прямо біля нього прилітає міна. Думаю, що все… але він живий. Важко поранений. Накладаю турнікет, беру його і тягну. Потім казали, що два кілометри. І вже майже на виході нас знову накриває. Я отримую уламок під плиту бронежилета. Не можу встати. Кажу: «Вибач, далі не можу». Він відповідає: «Та нормально, майже вийшли». Лежимо. Дивимось у небо. Я кажу: «Дивися, хмарка, як миша з мультика». І буквально за кілька хвилин з’являються наші. Підмога таки доїхала.
Але це не кінець історії. Найсильніший момент настав пізніше, вже у шпиталі, коли Сергій побачив живими побратимів, з якими втратив зв’язок, і кого вважав загиблими.
— Це було найемоційніше.
Тим, хто думає, чи йти до війська, говорить так:
— У перший день повномасштабної я думав, що ми вже програли. Але альтернативи для себе не бачив. Як потім дивитись у дзеркало? Є речі дорожчі за власне життя. Слухайте своє серце і не давайте страху керувати вами.
Залишити коментар