7 липня 2026 року у Хресто-Воздвиженському Манявському чоловічому монастирі, відомому як Український Афон, відбулася традиційна Всеукраїнська проща, яку очолив Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, пише Західний кур’єр.
Багатотисячне паломництво на Прикарпатті традиційно приурочене дню пам’яті засновників обителі – преподобних Іова та Феодосія Манявських.
Цьогорічна проща об’єднала тисячі паломників, які прибули до карпатської обителі з різних куточків України. Центральною подією духовного свята стала урочиста Божественна літургія, яку відслужив Митрополит Епіфаній у співслужінні з українськими архіпастирями та духовенством.
Головний намір – спільна молитва за українських воїнів, захист держави, справедливий мир та Перемогу України.
Учасниками прощі стали родини військовослужбовців, ветерани, представники влади та паломницькі групи, багато з яких подолали шлях до монастиря пішки.
Довідково:
Манявський скит, заснований у 1606 році, став оплотом православного чернецтва завдяки трудам його перших подвижників. Про їхній високий духовний авторитет свого часу влучно висловився Митрополит Петро Могила: «Якщо хочете побачити слуг Божих у людській подобі, то підіть у Карпати».
Преподобний Іов Княгиницький (бл. 1550–1621) Іов народився у місті Тисмениця, здобув гарну освіту в Острозі й згодом поїхав на Святу Гору Афон, де прожив понад 12 років. Повернувшись до України, він шукав усамітнення для суворого аскетичного життя. Разом із видатним полемістом Іваном Вишенським він вибрав глухе місце у карпатських лісах біля селища Манява. Іов запровадив в обителі жорсткий спільножитний афонський устав, перетворивши монастир на головний духовний центр Галичини.
Преподобний Феодосій Манявський († 1629) Феодосій був найближчим учнем, племінником та гідним продовжувачем справи Іова Княгиницького. Очоливши монастир після смерті засновника, він суттєво розширив межі Скиту та вибудував величну соборну Хресто-Воздвиженську церкву. За його керівництва обитель отримала статус ставропігії від Константинопольського патріарха, а вплив Маняви поширився на десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині та у Молдові.
Історичне значення Українського Афону
Попри те, що у 1785 році австрійський уряд закрив монастир, пам’ять про святих отців Іова та Феодосія залишалася живою серед українців протягом століть. Відроджена святиня ПЦУ сьогодні знову виконує свою історичну місію. Всеукраїнська проща 2026 року продемонструвала, що Манявський скит залишається потужним джерелом національної єдності, де давня афонська традиція та сучасна щира молитва за воїнів допомагають тримати духовний фронт України.
ФОТО – з фб-сторінки Руслана Марцінківа.
Залишити коментар