На зламі ХІХ і ХХ століть серед галицьких євреїв великою повагою користувалися так звані рабини-чудотворці – духовні особи, до яких віряни зверталися за порадою, зціленням а інколи й передбаченням майбутнього.
Втім, у травні 1910 року рабин-чудотворець зі станиславівської околиці потрапив у вир гучного судового процесу, пише Західний кур’єр. На лаві оскаржуваних Окружного суду в Станиславові опинилися Саламон Скурник і Песя Тафтович, яких звинувачували у шантажі та вимаганні.
А сталося все так. У квітні того року Песя Тафтович прийшла до рабина-чудотворця Абрахама Брандвайна, що проживав у Княгинині-селі під Станиславовом. На запитання рабина про мету її візиту вона відповіла, що хоче порадитися у важливій справі. Проте вже через декілька хвилин до покою ввірвався Саламон Скурник, чоловік пані Тафтович, і зажадав від рабина 400 корон.
Інакше, мовляв, він піде до станиславівського рабина і до суду зі скаргою, що Брандвайн начебто здійснював сексуальні домагання до його дружини і підтримував з нею любовний зв’язок. Син рабина, побачивши, що його 70-річний батько приголомшений цими погрозами, віддав вимагачам власний злотий годинник. Під час процесу Саламон Скурник стверджував, що не почував себе винним, адже давно підозрював свою дружину в любовному зв’язку з рабином-чудотворцем.
Суд також заслухав свідків, зокрема мешканця Княгинина-села Ліпи Сальпетера, який зазначав, що Песя давно крутилася біля будинку рабина, намагаючись створити видимість любовного зв’язку. В результаті Саломона Скурника засудили до восьми місяців суворого режиму за вимагання, а Песю Тафтович до двох місяців за співучасть. Після відбуття покарання вони мусили назавжди покинути територію Австро-Угорської імперії.
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар