На віковій липі у Брині проявився образ Божої Матері: дерево стало відомим місцем для прочан (ФОТО)

У селі Бринь Галицької громади збереглися вікові дерева, які є свідками історії населеного пункту. Серед них — липа серцелиста, на якій свого часу місцеві жителі побачили природний силует, схожий на образ Божої Матері, а також три могутні дуби звичайні.

Пише Західний кур’єр із посиланням на Національний заповідник «Давній Галич».

Непересічна історія з липою сталася у червні 2007 року. На її стовбурі після пошкодження блискавкою та відлущення кори проявився нерукотворний силует, який селяни сприйняли як обличчя та постать Богородиці. За словами місцевих жителів, він був схожий на мармурову скульптуру Божої Матері, яка колись стояла в ніші стіни польської школи. Саме на колишньому подвір’ї школи й росло дерево.

Звістка швидко розійшлася, і до Бриня почали приїжджати прочани. Водночас місцеві мешканці вирішили облаштувати для образу окреме місце. Через два роки громада спорудила неподалік каплицю зі скульптурою Богородиці.

Сьогодні від старої липи залишився лише роздвоєний стовбур обхватом близько трьох метрів. Крони дерево вже не має.

Неподалік липи, вздовж дороги, ростуть ще три вікові дуби. Обхват їхніх стовбурів становить 3,5, 3,4 та 3 метри. Через близькість ліній електропередач крони дерев мають характерну однобоку форму — їх упродовж років обрізали, щоб вони не заважали мережам.

Історія бринських дубів сягає значно давніших часів. Як зазначають у заповіднику, цінні відомості про них містяться у книзі Петра Масляка «Село край битого шляху (Нарис історії села Бринь)».

У виданні йдеться, що до ХІХ століття значна частина території Бриня була вкрита листяними лісами, серед яких переважав дуб. В урочищі Дубина колись ріс справжній дуб-велетень: після його зрізання на пні могла вільно розміститися пара волів із возом.

Ще донедавна старі дуби росли й поміж сільськими хатами. Зокрема, за Свищуватим потоком на землі селянина М. М. Масляка було близько 15 дерев віком приблизно 250 років. Згодом їх вирубали для будівництва підвалин колгоспних стаєнь. Один такий дуб доводилося тягнути трьома парами коней.

Фахівці заповідника наголошують на історичній та природній цінності дерев, які нині залишилися в Брині. Вони є не лише частиною місцевого ландшафту, а й живими свідками змін, які пережило село за останні століття.

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.