Починаючи від цього дня, світловий день ставатиме коротшим, а ось ночі – довшими – пише “Західний кур’єр“.
Триватиме так аж до зимового сонцестояння, 21 грудня.
Що насправді відбувається у космосі?
Земна вісь нахилена до площини орбіти під кутом 23,4 градуса. Через це протягом року Сонце сильніше освітлює то Північну півкулю (наше літо), то Південну (наша зима). Але двічі на рік — у березні та вересні — наша планета повертається до Сонця так, що його промені падають прямо на екватор. У цей момент Сонце перетинає небесний екватор, а обидві півкулі Землі отримують однакову кількість тепла та світла.
Чому день і ніч не рівні до секунди?
Хоча слово «рівнодення» натякає на 12 годин світла і 12 годин темряви, насправді в цей день світла частина доби триває на 7–10 хвилин довше. Цьому є дві причини:
- Атмосферна рефракція: Повітряна оболонка Землі діє як гігантська лінза. Вона заломлює сонячні промені, піднімаючи зображення Сонця над горизонтом. Коли ми бачимо світанок, фізично Сонце ще перебуває під горизонтом. Це додає нам додаткові хвилини світла вранці та ввечері.
- Правила відліку: Астрономи вважають початком сходу появу верхнього краю сонячного диска, а не його центру. Поки все геометричне коло Сонця повністю не сховається за обрій, триває день.
Реальна рівність дня і ночі називається еквілюксом. Для України вона настає на пару днів пізніше осіннього рівнодення — приблизно 25 вересня.
Куди «пливе» Сонце?
Це єдині дні у році (разом із весняним рівноденням), коли Сонце сходить чітко на сході і заходить чітко на заході для будь-якої точки планети. Після цієї дати точка сходу почне зміщуватися на південний схід, а світловий день стрімко скорочуватиметься (приблизно на 4 хвилини щодоби) аж до грудня.
В українській народній культурі період осіннього рівнодення збігався з Осенинами та святами врожаю. Наші предки вважали цей день межею між літнім теплом і зимовим холодом, коли світло поступається місцю темряві.
Головні народні традиції
- Подяка за врожай та родинні застілля: Це був час завершення польових робіт. Господині обов’язково випікали круглі пироги з капустою, яблуками або ягодами, якими пригощали родичів і сусідів, дякуючи природі за достаток.
- Горобина як оберіг: Особливе місце в цей день належало горобині. Її кетяги зривали та вивішували між віконними рамами або над вхідними дверима. Вірили, що горобина захищає оселю та її мешканців від злих сил і хвороб протягом усієї зими.
- Очищення простору: Традиційно на рівнодення робили генеральне прибирання, позбувалися старих чи зламаних речей. Часто символічно спалювали непотрібний мотлох, щоб разом із ним пішли старі проблеми та образи.
- Вшанування предків: Оскільки вважалося, що межа між світами у цей час стає тоншою, люди влаштовували поминальні обіди та згадували добрим словом своїх померлих родичів.
Наші пращури уважно спостерігали за природою в цей день, щоб дізнатися, якими будуть наступні місяці:
- Яка погода на рівнодення — такою буде й уся осінь. Якщо день теплий і сонячний, то й жовтень із листопадом будуть погожими.
- Рясна горобина віщує дуже дощову осінь та сувору, морозну зиму. Якщо ж ягід мало — зима буде м’якою.
- Журавлі летять у вирій саме в цей період — чекайте на ранню, холодну та сніжну зиму.
- Листя берези та осики швидко опадає — зима прийде рано й буде холодною, а наступний рік обіцяє бути врожайним.
Що категорично заборонялося?
Щоб не накликати на себе фінансові негаразди чи хвороби перед початком «темного» сезону, дотримувалися таких заборон:
- Не можна починати нові великі справи — оскільки сонячна енергія йде на спад, нові починання могли згаснути.
- Заборонено сваритися, лихословити чи тримати образу — негативні емоції могли «затягнутися» на всю зиму.
- Не можна позичати чи давати гроші в борг — вірили, що так можна винести з дому фінансовий успіх.
- Не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує
Залишити коментар