Категорія: Історія

Про Каетана Місюровича (1865-1905), який довший час займав посаду головного садівника міста Станиславова, ми знаємо дуже мало. Але й того, що знаємо, цілком достатньо, щоб зрозуміти: він був справжньою гордістю міста. Каетан Місюрович походив зі старовинного вірменського роду і прибув до Станиславова зі Львова, де працював садівником при монастирі бенедиктинок. Свою роботу у Станиславові він розпочав у...

На початку ХХ століття у Станиславові квартирувався потужний військовий гарнізон, а найстарішим у місті військовим підрозділом був 58-й полк піхоти, який фігурує в міських хроніках ще від початку ХІХ століття. Розташовувався полк у казармах на вулиці Третього Мая (тепер вул. Грушевського), навпроти нинішнього Білого дому, пише Західний кур’єр. Крім того, до 58-го полку належали великі...

На початку ХХ століття дами носили великі капелюшки з багатим декором, і це було великою проблемою для театралів. Адже коли модниця в такому капелюшку сідала у крісло перед іншим глядачем, він не міг насолоджуватися виставою, бо капелюх повністю затуляв сцену. Як тільки з цим не намагалися боротися! Просили, благали глядачок не вдягати до театру масивні...

В людському житті трагічне і курйозне часом ідуть поряд, про що красномовно свідчить кримінальна хроніка старого Станиславова. Адже читаючи про деякі, здавалося би, трагічні випадки, важко втриматися від іронічної посмішки. Так, у жовтні 1911 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила про стрілянину у Княгинині-Гірці – передмісті Станиславова, яке знаходилося в районі теперішніх вулиць Миру, Вовчинецької і...

На початку ХХ століття на вулицях Станиславова з’явилися перші автомобілі, і автомобільний рух поволі набирав силу. Проте тодішні автомобілі були досить недосконалими, часто ламалися і були далекі від того, щоб витіснити собою найбільш поширений транспорт – коней. І нерідко бідні тварини страждали через недосконалість своїх залізних «родичів», пише Західний кур’єр. У грудні 1911 року газета...

Вулиця Зосина Воля (тепер вул. Коновальця) здавна мала репутацію «кварталу червоних ліхтарів», де розміщалися численні будинки розпусти. Від такого сусідства дуже страждали порядні люди, які мешкали на цій вулиці. Зусиллями начальника поліції Броніслава Лукомського багато будинків розпусти були закриті та через певний час почали відновлювати свою діяльність, пише Західний кур’єр. Це викликало справжній протест місцевих мешканців,...

На початку ХХ століття Станиславів усе помітніше проявляв великоміські амбіції, тобто прагнув наслідувати такі більші міста як Львів, Краків та навіть Відень і Париж. Це проявлялося в архітектурі нових будівель, облаштуванні кав’ярень і ресторацій, моді, якій надавали перевагу мешканці міста, та в інших аспектах життя. Про великоміські амбіції містян згадувала зокрема і газета «Кур’єр станиславівський»...

В теперішній пресі немало повідомлень про різноманітні скандали, пов’язані з мобілізацією до війська. Дивно, але не рідкістю такі скандали були навіть на зламі ХІХ і ХХ століть, тобто ще задовго до початку Першої світової війни. Зокрема газета «Кур’єр станиславівський» у серпні 1901 року повідомляла про гучний скандал, який спалахнув у Тлумачі та ще кількох містечках...