У Тисменицькій громаді розповіли історію захисника Василя Збіглея з Одаїв — багатодітного батька, майстра на всі руки, механіка та воїна, який після тяжких поранень знову повертався на фронт. Захисник помер 2 листопада 2025 року в Одесі. Йому було 54 роки, передає Західний кур’єр.
Василь Збіглей народився 1 червня 1971 року в Чорнолізцях у родині хлібопекарів. У 1975 році сім’я переїхала до Одаїв. З дитинства хлопець цікавився музикою, навчався у Тисменицькій музичній школі, любив українську мову, літературу та історію. Водночас мав хист до майстрування.
Після закінчення школи у Слобідці Василь здобув професію столяра. В училищі займався змішаними єдиноборствами та брав участь у змаганнях. Після строкової служби в Миколаєві працював, зокрема їздив на заробітки.
У 1995 році одружився з Любов’ю. У подружжя народилося десятеро дітей — четверо доньок і шестеро синів. Один із синів трагічно загинув.
Щоб забезпечити велику родину, Василь багато працював. Був механіком на станції техобслуговування в Івано-Франківську, ремонтував автомобілі, телевізори та інше електрообладнання. Свої знання передавав синам.
Донька Марія згадує, що батько вмів не лише ремонтувати техніку, а й готувати. Повертаючись із заробітків, він варив для дітей суп із домашніми макаронами, готував картопляне пюре, вареники та випікав хліб — уміння, яке перейняв від своєї матері Марії, відомої в родині пекарки.
Останні роки перед повномасштабною війною стали для чоловіка особливо важкими. Спочатку померла його мати, згодом трагічно загинув син, після цього не стало дружини та батька.
У 2022 році Василь Збіглей добровільно став до лав Збройних сил України. На той час двоє його синів також проходили військову службу.
На фронті отримав позивний «Механік» — за професійні навички та вміння ремонтувати техніку. Спочатку служив штурмовиком, мав звання старшого сержанта. Брав участь у боях на Покровському, Соледарському та Луганському напрямках.
За час служби Василь кілька разів зазнавав тяжких поранень. Після лікування та реабілітації знову повертався до війська.
«Після кожного поранення ми просили тата, аби він більше не йшов воювати, залишився вдома. Але він про це й чути не хотів», — розповіла його донька Марія.
Після останнього поранення захисник служив сержантом із матеріального забезпечення польового вузла зв’язку 808-ї окремої бригади Сил підтримки Збройних сил України.
Василь Збіглей помер 2 листопада 2025 року в Одесі. Наслідки поранень і підірване війною здоров’я не дали йому повернутися до мирного життя.
Поховали захисника в рідному селі Одаї.
Його історію зберігають діти, рідні та односельці. Пам’ять про Василя Збіглея — у його великій родині, у добрих справах, яким він присвятив життя, та у виборі, який зробив у 2022 році, ставши на захист України.
Залишити коментар