З історичних джерел ми дізнаємося, що у давній станиславівській тюрмі на Тринітарській площі (тепер вул. Старозамкова, 2), була передбачена посада ката, який виконував смертні вироки. Певний час тим катом був такий собі Ковальський. Проте охочих на цю посаду було відверто мало, незважаючи на пристойну платню, тому траплялися «перебої з кадрами». Австрійський карний кодекс передбачав смертну...
Мітки: кримінальні історії
Запис
Запис
Кримінальні історії: злодії з хорошими манерами
На зламі ХІХ і ХХ століть у газеті «Кур’єр станиславівський» регулярно публікувалася рубрика «Мої плітки», яку вів Клеменс Вайтц – один із найвідоміших журналістів тогочасного Станиславова. Ця рубрика була присвячена різним міським випадкам, пліткам і подіям. У липні 1900 року Клеменс Вайтц присвятив свій допис місцевим злодіям, іронічно стверджуючи, що в Станиславові навіть злодії мали...
Запис
Кримінальні історії: шантаж чи жарт
Філіп Ліберман (1868–1943) та його дружина Бабета вважалися одними з найбагатших людей у Станиславові та його околицях. З середини 1890-х років вони спільно володіли фабрикою спирту і пресованих дріжджів, яка знаходилася в передмісті Станиславова. Незважаючи на своє велике багатство, Лібермани практично не займалися благодійністю, що було зовсім нетипово для тодішніх підприємців. У вересні 1900 року...
Запис
Кримінальні історії: теракт у Княгинині-Колонії
На початку ХХ століття на південному сході від тодішнього Станиславова знаходилося передмістя – Княгинин-Колонія. Воно простягалося від сучасних вулиць Бандери і Марійки Підгірянки до потоку. Частина Княгинина-Колонії за залізницею ще називалася Майзлями. У червні 1911 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила про «динамітний замах», який тут стався. Місцевого жителя Фелікса Дворського, батька чотирьох дітей, звинувачували у...
Запис
Кримінальні історії: трагедія в Княгинині-Гірці
На початку ХХ століття на сході від Станиславова знаходилося передмістя Княгинин-Гірка. Зараз це територія в районі вулиць Вовчинецької, Привокзальної та Миру. Це передмістя мало власні органи самоврядування і поліцію. У червні 1910 року тут трапився трагічний випадок, який глибоко вразив місцевих мешканців і широко висвітлювався станиславівською пресою. В ніч на 5 червня чергував поліцейський Мойзеш...
Запис
Кримінальні історії: медичні скандали
У міжвоєнному Станиславові було немало судових справ, пов’язаних із медициною. Так, у червні 1938 року скаргу до суду подав Юліуш Віттельс – відомий станиславівський лікар, який певний час був керівником єврейського шпиталю. А почалося все з того, що до його кабінету завітав інженер Берл Пассенштайн і зажадав, щоб Віттельс перевірив, чи інший лікар правильно наклав...
Запис
Кримінальні історії: злочин і каяття
У грудні 1936 року перед Окружним судом Станиславова постав Зигмунт Беттер, син станиславівського слюсаря. Він вчинив низку крадіжок зі зламом у Львові та Станиславові, його схопила львівська поліція і з тамтешньої тюрми Бригідки доправила до Станиславова. У ході слідства з’ясувалося, що заарештований уже повідомив потерпілих про всі місця, де зберігалися вкрадені речі. Під час пошуків...
Запис
Кримінальні історії: рейвах у тюрмі
У будівлі за сучасною адресою вул. Старозамкова, 2 колись розміщувався монастир тринітаріїв, який австрійці закрили у 1783 році. Через три роки на другому поверсі колишнього монастиря розмістився цісарський карний суд, а перший віддали під в’язницю для кримінальних злочинців. Досить часто судові вироки закінчувались екзекуціями чи навіть стратою. Тому в’язниця мала власного ката, а вулицю, яка...
Запис
Кримінальні історії: три смертні вироки
Прихід гітлерівців до влади суттєво вплинув на правосуддя в Станиславові, яке з інституції охорони правопорядку перетворилося на каральний орган. Переглядаючи судову хроніку тих часів, ми бачимо, що найпоширенішим засобом покарання за тодішньої влади був розстріл. Причому смертні вироки виносилися за правопорушення, які за Австрії чи Польщі каралися щонайбільше кількома місяцями тюрми. Про це красномовно свідчить...
Запис
Кримінальні історії: фальшиві аристократки
У березні 1934 року в фешенебельних ресторанах і готелях Станиславова, Львова та інших галицьких міст почала з’являтися молода білява дама, яка називала себе «волинською графинею», але більше нічого про себе новим знайомим не розповідала. Молода аристократка була дуже привабливою, а ще й цей флер таємничості… Чоловіки зліталися до «волинської графині», як метелики на світло. Врешті-решт...