Мітки: станиславів

В 1890 році ювелір Шабсе Зільберман, що мешкав у селі Озеряни під Станиславовом, гостював у свого давнього друга Абрахама Кіршнера. Якось під час вечірніх посиденьок господар та ще один гість, Шимон Блехер, запитали у пана Зільбермана, чи це важко – виготовляти гроші, пише Західний кур’єр. Пан Зільберман мав при собі деякі інструменти та форми, які він використовував...

Мешканці старого Станиславова зазвичай намагалися знайти собі пару серед найближчого кола спілкування, а також своєї національності та віросповідання. Проте в історії нашого міста траплялися й екзотичні шлюби, адже справжнє кохання легко долає відстані, кордони та інші перешкоди. Так, у 1886 році газета «Кур’єр станиславівський» повідомила, що станиславів’янин Міхал Борнеміс одружився з панною Лаурою Інгвер, пише Західний...

В ХІХ столітті у Станиславові активно діяли тандетники, тобто продавці вживаного одягу. На жаль, деякі з них співпрацювали з кримінальним світом і продавали крадені речі. Про це красномовно свідчить замітка, опублікована в газеті «Кур’єр станиславівський» в 1890 році, пише Західний кур’єр: «Згідно з донесенням військового командування про крадіжку поліція виявила у тутешнього тандетника значну частину...

В ХІХ столітті українська громада Станиславова була доволі активною, а українські національні свята нерідко ставали важливими культурними подіями для міста. Так, 31 березня 1890 року в залі міського казино (тепер вул. Незалежності, 12) відбувся пам’ятний вечір, присвячений 29-ій річниці смерті Тараса Шевченка, пише Західний кур’єр. Газета «Кур’єр станиславівський» зазначала, що він минув дуже добре: «У...

Нещодавно драмтеатр в Івано-Франківську відсвяткував 115-річчя з дня першої вистави. Приєднуючись до численних привітань творчому колективу, ми спробували більше дізнатися про історію українського театру в нашому місті. Адже минулі 115 років стали для нього справжньою школою виживання й творчої витривалості. Проте кожного разу він відроджувався завдяки небайдужим людям, які у вирішальні моменти ставали на його...

Колись наше місто дивилося на світ згори – з веж і вежок, які виростали над кам’яницями, храмами й громадськими спорудами. Вони були не просто архітектурною примхою чи ознакою заможності власника, а своєрідними «крапками над і» у міському просторі. Вежі надавали спорудам довершеного вигляду, а містові – особливого шарму. Спробуймо більше дізнатися про найвідоміші з них...