Жінці 49 років, звернулась до лікарів-урологів зі скаргами на періодичний біль у правій поперековій ділянці, який посилювався протягом останніх кількох тижнів. Біль мав ниючий характер і часом іррадіював у пахову ділянку. Також відзначались епізоди дизурії (утрудненого або порушеного сечовипускання) та загальна слабкість.
Пише Західний кур’єр із посиланням на КНП “Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради”.
За словами пацієнтки, проблеми з нирками у неї розпочалися ще близько 15 років тому. Тоді виник гострий біль у правому боці та підвищилась температура.
«Сечовід був розширений, а відтік сечі з нирки порушений. Втім, тоді я не лікувалась», — пригадує жінка.
Після звернення до ЦМКЛ пацієнтці провели комплекс лабораторних та інструментальних обстежень. Під час ультразвукового дослідження органів сечовидільної системи виявили розширення чашково-мискової системи правої нирки, що відповідало картині гідронефрозу — патологічного розширення ниркової миски та чашечок, яке виникає через порушення відтоку сечі.
«Для уточнення причини обструкції виконано комп’ютерну томографію, яка виявила наявність кількох конкрементів у правому сечоводі, що спричиняли його часткову обструкцію. Крім того, у нижній третині сечоводу було виявлено мішкоподібне випинання стінки — дивертикул сечоводу», — розповідають лікар-урологи.
Також визначалось локальне звуження просвіту сечоводу, що свідчило про формування стриктури, ймовірно внаслідок тривалого механічного подразнення та хронічного запального процесу.
Пацієнтці виконали оперативне лікування. Під час ендоскопічного втручання лікарі видалили конкременти правого сечоводу.
Після усунення обструкції провели дренування сечоводу шляхом встановлення уретерального стента. Це дозволило:
– відновити нормальний відтік сечі;
– зменшити тиск у верхніх відділах сечовидільної системи;
– створити умови для загоєння слизової оболонки сечоводу;
– запобігти подальшому прогресуванню стриктури.
Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Стан пацієнтки поступово покращувався, а больовий синдром значно зменшився.
«Цей клінічний випадок демонструє, що при тривалому перебігу обструкції сечоводу, спричиненої каменями, можуть формуватися рідкісні ускладнення», — зазначають лікарі-урологи ЦМКЛ.
Вчасна діагностика із застосуванням сучасних методів візуалізації, зокрема комп’ютерної томографії, дозволяє встановити точну причину обструкції та визначити оптимальну тактику лікування. Ендоскопічне видалення конкрементів у поєднанні з установленням уретерального стента є ефективним методом відновлення прохідності сечоводу та профілактики подальших ускладнень.
Вчора пацієнтку виписали з ЦМКЛ.
Залишити коментар