2020 рік в Івано-Франківську оголошений роком медицини. Розпочався він із приємної і довгожданої події – відкриття після ремонту урологічного відділення Центральної міської клінічної лікарні. З його завідувачем Ігорем Біликом «Західний кур’єр» з’ясовував, що уже вдалося і що ще необхідно зробити у відділенні для підвищення якості надання медичних послуг, з якими хворобами найчастіше звертаються пацієнти і як можна запобігти виникненню найпоширеніших урологічних захворювань, а також якими є основні ризики другого етапу реформування галузі охорони здоров’я.

– Ігоре Васильовичу, скільки тривав ремонт відділення, з яких коштів фінансувався, що вдалося і що ще треба зробити?

– Ремонт відділення проводився у декілька етапів, тривав майже рік і фінансувався з різних джерел, але переважно з міського бюджету. Хочу особливо подякувати за допомогу міському голові пану Руслану Марцінківу, усьому депутатському складу міської ради, директору КНП ЦМКЛ пану Тарасу Масляку та всім тим, хто дійсно дуже багато доклався до того, щоб виконати такий колосальний об’єм ремонтних та організаційних робіт. Також відзначу роботу медичного персоналу урологічного відділення, який вдалося зберегти  та  запустити від­ділення. Ремонт проведено так, щоб було зручно пацієнтам і медперсоналу. Зараз працюємо над забезпеченням меблями, ліжками у повному обсязі.

Міський голова в цьому пообіцяв допомогти і уже допомагає. Наступним етапом буде оновлення обладнання. В цей час галузь проходить другий етап медичної реформи, а це зовсім інша концепція фінансування та філософія конкуренції за пацієнта, покращення, власне, надання медичної послуги. Наразі ми є досить конкурентними. Ми сподіваємось, що надалі зможемо не тільки пройти цей етап без втрат, але й закласти підвалини для розвитку урологічної служби міста.

– На скількох пацієнтів розраховане відділення і які надає медичні послуги?

– Після ремонту наше відділення розгорнуте на 40 ліжок, зараз якраз така кількість пацієнтів тут лікується. Урологія  є високоспеціалізованим хі­рургічним відділенням, де проводиться широкий спектр різнопланових оперативних втручань. Відділення також несе цілодобове чергування. Ми цілодобово приймаємо пацієнтів із міста, з області та інших областей, кому необхід­на урологічна допомога.

– Скільки і які операції проводять у відділенні?

– За рік, коли у нас був ремонт, послуговуючись ліжками інших від­ділень, яких було приблизно 20, ми провели понад 600 операцій. Спектр оперативних втручань досить широкий. Це і відкриті операції, і ендо­скопічні, і лапароскопічні. Для виконання такого рівня оперативних втручань необхідна не тільки висока тех­ніка оператора, але і наявність дороговартісного специфічного медичного обладнання, апаратури та роз­хідників. Якраз зараз працюємо над його оновленням.

Проводимо лапароскопічні операції при вадах сечовидільної системи, кистах нирок, каменях різної локалізації, пухлинних захворюваннях. Ендо­скопічні, трансуретральні малоінвазивні втручання застосовуємо при аденомах простати, пухлинах сечового міхура, кровотечах, низці вроджених патологій. А також при сечокам’яній хворобі – забираємо, дробимо камені контактно, чого раніше не було. Це новинка для нашої клініки, яку ми, по суті, вже поставили на потік.

Також ми одні з перших у західному регіоні розпочали в урології лапароскопічні операції. Це пластики сечоводів і мисок при вроджених патоло­гіях, резекція нирки при пухлинах, що вважається високим рівнем оперативної майстерності. Цей спектр оперативних втручань дозволяє конкурувати з найкращими урологічними центрами України.

– Пацієнтам треба мати направлення у цю лікарню, у ваше відділення?

– Пацієнт має право обирати лікаря на свій розсуд. Того, якому він довіряє. З 1 квітня медична реформа повинна увійти у другу фазу і НСЗУ оплачуватиме медичні послуги, які ми надаватимемо пацієнтові. Уже не буде оплачуватися ліжкодень, а медична послуга. Як кажуть, гроші йтимуть за пацієн­том. Якщо є направлення від сімейного лікаря, пацієнт може поступити у будь-яку лікарню України і держава гарантуватиме оплату послуги. Відповід­но, НСЗУ оплачуватиме медичну послугу тому закладу, у якому пацієнтові її нададуть. Надання допомоги при невідкладних, ургентних ситуаціях теж фінансуватиметься з НСЗУ.

– Медперсоналу у відділенні достатньо, нестачі кадрів не відчуваєте, адже кажуть, що багато лікарів і медсестер зараз виїжджають за кордон?

– Загалом у нас працює 10 лікарів. Вони забезпечують як стаціонарне лікування, так і постійне цілодобове чергування. З них троє – лікарі вищої категорії, п’ятеро – першої, а решта – другої категорії. Це лікарі з багаторічним стажем роботи. Найменший стаж – сім років. Певний час ми відчували нестачу медсестринського персоналу. Дійсно, така проблема є. А щодо санітарок, то вона вже стоїть досить гостро. Серед середнього та молодшого медичного персоналу велика плин­ність кадрів.

– Рівень підготовки нових фахів­ців-медиків вас задовольняє?

– Навчання лі­каря триває все життя. Воно не зупиняється. Що б не говорили, кожне наступне покоління є кращим за попереднє. Вони молоді, вони знають біль­ше, у них сві­тогляд шир­ший, вони швидше ада­птуються та сприймають. Але їх треба вчити та мотивувати. І тоді все буде добре. Тим більше зараз у медицині є жорстка конкуренція. Хороший лікар, який має пацієнтів, може розвиватися і вдосконалюватися. Власне, медична реформа до цього спонукає. А до лікаря, який не може адекватно працювати, надати необхід­ну послугу з лікування, пацієнти просто не підуть. Це є ринковий варіант, добрий він чи ні – покаже час.

 – З якими захворюваннями зараз найчастіше звертаються пацієнти?

– Це сечокам’яна хвороба і різні її ускладнення, які потребують оперативної, ендоскопічної корекції, літо­трипсії. Ускладнені пухлини, з гострими кровотечами чи іншими ускладненнями, що потребують відповідної діагностики та оперативних втручань. Гіперплазії простати у чоловіків після 45 років, які лікують хронічний простатит тривалий час амбулаторно, а насправді це зовсім інша патологія, яка потребує спочатку адекватного діагностування, медикаментозної корекції, а часом і оперативного лікування. Основна маса оперативних втручань проводиться малоінвазивним методом, через природні отвори або проколи, без розрізів, і через 5-6 днів пацієнти уже вдома.

В лікарні наявний повний спектр необхідних урологічних діагностичних процедур. Проводимо цистоскопії. Це ендоскопічне обстеження за допомогою оптики та ендовідеокамери, яке допомагає обстежити сечовий міхур, уретру, виявити патології і найголовніше – виявити на ранніх стадіях рак різних локалізацій сечовидільної системи. Виявлений на початкових стадіях рак добре підлягає лікуванню, є доказана ефективність.

Але є й захворювання, з яким до нас не часто звертаються. Це стресове нетримання сечі у жінок. Як правило, у жінок після 40 років є такі проблеми. Це дуже інтимна річ. Жінки живуть з цим роками. Звертаються до гінекологів, вони розводять руками, а до уролога не направляють. Але ця проблема вирішується, піддається лікуванню як медикаментозно, так і оперативно. Це не складно. По суті це напівамбулаторна малоінвазивна операція через два проколи. А якість життя покращується в рази.

– З чим пов’язаний ріст таких захворювань і як їм можна запобігти?

– Я не можу сказати, чи це ріст за­хворювань, чи це просто покращилася діагностика. Зараз люди вже трішки швидше звертаються до лікарів, коли ще можна ефективно лікувати, та й арсенал діагностичних засобів значно ширший. Наше завдання – лікувати так, щоб були менш травматичними оперативні втручання, менша інвалідизація. Щоб людина могла швидко повертатися до роботи, до звиклого життя.

Тому треба подружитися зі своїм сімейним лікарем і проходити огляди та обстеження. На основі скарг і оглядів пацієнтів сімейний лікар планує обстеження, при яких найшвидше діагностують різну патологію, зокрема і онкозахворювання. Зараз є велика кількість онкомаркерів, які дозволяють виокремлювати тих людей, які потребують біопсії – більш поглибленого обстеження.

– Ви сказали, що наступним етапом після ремонту має стати оновлення обладнання. Що вам потрібно, чого не вистачає і звідки братимете на це кошти?

– Для того, щоб належно функціонувати, відділенню необхідне обладнання. Все обладнання, яке у нас зараз є, не зовсім нове. Старе ми ремонтуємо і намагаємося підтримувати у робочому стані. Розхідники теж намагаємося якимось чином докуповувати. Допомагають благодійники. Зараз, завдяки позиції та зусиллям директора КНП ЦМКЛ Тараса Масляка, ми змагаємося за грантові кошти в кількох різних організаціях і, сподіваюся, декілька грантів ми виграємо, адже у нас є аргументація, що ми дійсно робимо і чого ми дійсно потребуємо і якого результату ми повинні досягти. Ми зацікавлені в тому, щоб надавати кращі медичні послуги, якісніші і на такому рівні, як у всьому цивілізованому світі.

Нашій лікарні вдалося виграти грант, над яким довший час пра­цював головний лікар Тарас Масляк, і ми сподіваємось отримати дихальний апарат.  Також плануємо потрапити у грантову програму, що дозволить отримати лазер, за допомогою якого зможемо розширити спектр ендоскопічних втручань.

– Ви згадали про другий етап реформування галузі охорони здоров’я. Лікарня і ваше відділення до нього готові? Якими, на ваш погляд, є основні ризики реформування?

– У другий етап медичної реформи закладом заходимо непогано. А як воно далі буде – все залежатиме від того, наскільки ми зможемо надавати якісну і високотехнологічну послугу пацієнтові.

Перший ризик – це втримати кваліфікований персонал. При такому навантаженні, яке зростає, і рівні оплати праці, на жаль, кваліфікований персонал втримати у лікарнях не завжди вдається. Друге – це те, що тягар фінансування перекладається на директорів лікарень (неприбуткових комунальних підприємств) і на місцеві бюджети. Це досить великий виклик загалом по Україні. А третій ризик – це те, що наразі нема повноцінної аналітики, щоб спрогнозувати у повній мірі процес реформування.

Чи потрібна реформа медичної галузі – однозначно, так. Будь-яка реформа – це краще, ніж те, що було досі. Весь час ми жили «безкоштовною медициною», яка коштувала грошей, а саме лікування було кинуте на лікаря та пацієнта і від цього породжувалися усі конфлікти та проблеми. Впевнений, все вдасться.

Записав Левко КУТИНСЬКИЙ