Віктор ЯЦИШИН:

Інтерв’ю з начальником ГУ ДПС в Івано-Франківській області

Наприкінці березня цього року Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, в статусі виконувача обов’язків начальника, очолив Віктор Антонович Яцишин. Він став одним з 15-ти керівників обласних управлінь ДПС, які були призначені на посаду після того, як Головою Державної податкової служби України став колишній прокурор та екс-голова Київської ОВА Руслан Кравченко (від червня Кравченко вже обіймає крісло Генерального прокурора України).

5 серпня, наказом чинної в.о. Голови ДПСУ Лесі Карнаух, Віктора Яцишина призначено начальником Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

Попереднім місцем роботи Віктора Яцишина було Бюро економічної безпеки, де він працював старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах Департаменту детективів із стратегічного захисту економіки та згодом детективом цього ж підрозділу. Також Віктор Антонович має багаторічний стаж роботи на високих посадах у податковій міліції.

У призначенні керівника обласної податкової з таким досвідом, та ще з руки прокурора на посаді голови ДПСУ, так чи інакше вбачається потреба «наведення порядку» в податковій галузі Прикарпаття. Має значення, як саме новий в.о. начальника налаштований це робити – методом еволюції чи революції?

З цим питанням «Західний кур’єр» і звернувся до в.о. начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області Віктора Яцишина. Про пріоритети на новій посаді, проблеми галузі, стратегію роботи з бізнесом, недовіру до податкової та приріст офіційних мільйонерів на Прикарпатті – головний податківець області розповів у інтерв’ю.

– Вікторе Антоновичу, ви стали одним з 15-ти новопризначених очільників обласних управлінь, які отримали посади в рамках кадрових ротацій в ДПСУ, коли Руслан Кравченко перебував на посаді головного податківця України. Які перед вами ставили цілі, коли проходили співбесіду?

– Цілей не ставили, скоріше говорили про акценти. Перший і головний з них – це максимальний діалог із бізнесом. Другий – забезпечення рівномірного і системного надходження коштів у бюджет.

Відтак, наповнення податками бюджету в тісній співпраці з бізнесом, я вважаю своїм ключовим завданням на посаді.

– Виходить, ваша попередниця, на думку пана Кравченка, з цим завданням не достатньо добре справлялася? 

– В першому питанні ви зауважили, що кадрових змін було багато, і не тільки в нашій області. Тому в цій ситуації я не хочу давати нікому жодних оцінок. Йдеться, скоріше, не про те, що хтось не справлявся, а про потребу нового бачення, нового погляду на систему. На мою думку, будь-які зміни є корисними, якщо вони не часті. В тому числі, кадрові. Нова людина на посаді, якщо вона має достатньо досвіду для неї, може свіжим оком побачити те, що потребує змін чи коригування. І саме в цьому була суть нових призначень.

Що стосується працівників нашого управління, то, після мого приходу, практично всі люди залишились. Деякі позиції ми підсилили, робота в цьому напрямку триває.

Я волію не спішити, щоб не помилитись. Даю час кожному, щоб себе проявити. Але в перспективі, не виключаю, що кадрові зміни можливі, якщо в них буде потреба. Я не боюсь таких рішень.

– Ви колишній інспектор БЕБ. Зважаючи на ваш попередній досвід, багато хто пов’язав ваше призначення з потребою «наведення порядку». Чи можна говорити, що напрямку детінізації податків та зловживань у податковій системі в вашій роботі буде приділена особлива увага? Наскільки гостро це питання стоїть в нашій області?

– В Бюро економічної безпеки я працював останні два з половиною роки. До того, з 1998 року, в податковій міліції, яка була ліквідована у 2021-му. В тому ж році було створено БЕБ, який частково перебрав на себе функції податкової міліції.

Функціонування цього органу було передбачено у всіх областях. Але в деяких регіонах БЕБ так і не було створено. Івано-Франківська область – одна з цих областей. Вже чотири роки на Прикарпатті маємо ситуацію, коли Бюро не запрацювало, податкової міліції немає, а бізнес продовжує працювати практично без контролю з боку спеціалізованих органів, які протидіють кримінальним порушенням у сфері оподаткування. Частина підприємців відчула цю слабинку і скористалась нею. Хтось досі вважає, що десь можна не доплачувати, десь припустимі шахрайські дії, десь тіньові оборудки. Тому, як Ви зазначили, зважаючи на мій попередній досвід, цей напрямок буде особливо скрупульозно пропрацьовуватися.

На даний час ми вже розширили Відділ запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом. Його доформування ще триває. Саме на цей підрозділ ми плануємо покласти основну функцію щодо виявлення зловживань у тіньовому секторі.

Складність у тому, що бізнес, який працює у видимій площині ми можемо проконтролювати завдяки контрольно-перевірочній роботі та, за потреби, вжити заходів, передбачених законодавством. А виявити та ліквідувати тіньовий сектор надзвичайно складно без повноважень органу на кшталт податкової міліції. Я не хочу сказати, що ми будемо займатись якимось силовими речами понад те, що прописано законом. Але будемо шукати нові шляхи і виявляти порушників.

  – Вже маєте якісь конкретні успіхи в цьому напрямку?

– Робота триває. Говорити про результати в цьому питанні ще зарано. Я перебуваю на посаді лише кілька місяців. А специфіка роботи податкової служби, особливо, коли це стосується викриття незаконної діяльності – це аудит великої кількості інформації протягом певного періоду часу. Зловживання можна викрити тільки шляхом порівняння і аналізу певних даних, визначення ризиків недоплати, тобто площини можливостей для зловживань. Це велика і клопітка ділянка роботи, яка не приносить швидких успіхів. Я запустив певні процеси і вони в активній розробці.

Натомість зараз ми взяли в основу нашої роботи стратегію діалогу з підприємцями. На Прикарпатті працює бізнес різного масштабу, і ми комунікуємо з усіма. Запрошуємо до нас, пояснюємо проблематику тим, у кого бачимо ризики недоплати. Спілкуюсь і я особисто, і заступники, і керівники відділів, інспектори. Тобто, ми не плануємо відразу проводити якісь революційні дії, а, в першу чергу, говорити.

Якщо хтось нас не почує, чи буде намагатися обдурити, тоді ми змушені будемо діяти в рамках закону, у співпраці з правоохоронним органами.

– Такий підхід нагадує метод батога і пряника.

– Я б назвав його методом конструктивного діалогу.

Розкриваючи це питання повністю, можу сказати, що за півріччя ми повністю впоралися з завданням щодо наповнення бюджету. Наша область, хоч і не є бюджетоутворюючою для держави, але за підсумками шести місяців року, потрапила у першу десятку регіонів України у розрізі повноти сплати податків.

Якщо в цифрах, то за півріччя у нас до бюджетів всіх рівнів та Пенсійного фонду надійшло 21,8 млрд. гривень. Що на 4,5 млрд гривень більше, ніж за півріччя 2024-го року.

– За якими податками досягнуто найкращих результатів?

– Ключовим в структурі надходжень є податок на доходи фізичних осіб. Заробітні плати зростають, доходи людей зростають. Також є певні вимоги до рівня заробітної плати для економічного бронювання. За півріччя на Прикарпатті сплачено 6,4 млрд грн ПДФО.

Податок на додану вартість складає 1,8 млрд гривень.

Наша область одна з небагатьох в Україні, де здійснюється видобуток нафти і газу, тому також маємо високий рівень рентної плати – 1,9 млрд гривень.

Військовий збір, який також пов’язаний з заробітною платою, складає 1,5 млрд гривень.

Єдиний податок – майже 938 млн гривень.

Майнові податки становлять близько 700 млн гривень.

– Чи є в нашій області проблема затримок з відшкодуванням ПДВ для бізнесу?

– Я бачив інформацію про це у мережі Інтернет і хочу запевнити, що вона абсолютно не відповідає дійсності. ПДВ відшкодовується вчасно, в повному обсязі, заборгованості, як такої, нема. Станом на даний час, цей напрямок, я вважаю, одним з найменш  проблемних.

Я впевнений, це була спрямована акція для дискредитації діяльності нашої служби. Вона провалилася, хто б не був її організатором. Так само, як і у випадку з поширенням фейків про масове блокування податкових накладних. У нас в області середній показник податкових накладних, реєстрація яких зупинена, за підсумками півріччя становить 0,31%. Це дуже мало.

– Одним з завдань, яке ви окреслили під час свого представлення, було зміцнення довіри до податкової служби. Її рівень в нашій країні залишається низьким. Як ви, в межах своїх повноважень, збираєтесь це виправляти?

– Якщо говорити про пересічних громадян, не про бізнес, то питання їхньої довіри до податкової служби формується через призму рівня податкової культури. От він у нас в країні дійсно низький.

Такий приклад. Жила собі у Івано-Франківську людина. Згодом вона виїхала закордон, а її житло залишилось. За нього треба платити податок. Це світова практика. В Європі, в США, ніхто не нарікає, всі платять бо знають, що це норма. В наших громадян це викликає шалений опір, агресію, навіть, якщо це невеликі суми. І це зрозуміло, бо не ведеться достатня просвітницька робота. Свідомість громадян не можливо виправити, клацнувши в пальці. Це потребує зусиль і часу. Люди повинні переконатися в тому, що вони мають платити податки, бо так наша країна рухається в бік прогресу. Так можна отримати достойну пенсію і так далі. Сприйняття людей не виправити на рівні однієї області.

З бізнесом ситуація дещо інша – тут ми маємо певні важелі впливу й активно ними користуємось. Проаналізувавши ситуацію, дійшли висновку, що для досягнення кращих економічних результатів доцільніше зосередитися на профілактичній роботі з дрібними підприємцями, а не застосовувати штрафні санкції, які часто призводять до їх банкрутства. Якщо такий бізнес не має ризиків недоплат або скарг, ми його не турбуємо, обмежуючись роз’яснювальною роботою. Вважаю, що саме такий підхід сприятиме зростанню довіри та не зашкодить надходженням до бюджету.

– Які ще найактуальніші проблеми в податкової галузі на Прикарпатті ви можете виділити?

– Головна проблема зараз стосується нелегального працевлаштування. Через війну роботодавцям важко знайти працівників, особливо чоловіків. А тих, яких вдається знайти, офіційно їх не оформляють, через необхідність передачі даних в ОТЦК. В цієї проблеми дві складові – зарплата в конвертах та власне неоформлений найм, отже несплата всіх відповідних податків та відрахувань за працівника.

Певна проблематика стосується будівельного бізнесу. Особливо сплати податків фірмами, які займаються малоповерховою забудовою. Це так звані таунхауси, якими зараз практично оточений Франківськ. Цей напрямок, на жаль, частково перебуває у тіні.

– Скільки прикарпатців задекларували, що є засновниками підприємств закордоном? Який рід діяльності підприємств заснованих громадянами України закордоном? Які це країни?

– Ми, як Державна податкова служба, володіємо інформацією про контрольовані іноземні компанії, тобто фізичних або юридичних осіб, які володіють або контролюють нерезидентів. На даний час на Прикарпатті ми володіємо даними про 205 таких фізичних осіб і одну юридичну особу.

Тобто, це особи, які задекларували свою участь в компаніях, які зареєстровані за кордоном. Найчастіше це Чехія і Польща. Це логістичні компанії, гуртова торгівля і, звичайно, ІТ-послуги.

– Податкова реформа в Україні на 2025 рік передбачає суттєві зміни для малого та середнього бізнесу, зокрема для ФОПів. Цьогоріч для них скасовано більшість податкових пом’якшень, що були введені під час воєнного стану. Очікується перегляд спрощеної системи оподаткування, з початку року для ФОПів ввели військовий збір. Скільки ФОП у області закрилися впродовж цього року? Скільки відкрилися?

– Якщо взяти статистично, в нас в області в першому півріччі 3700 ФОПів припинили діяльність, а 4300 зареєструвалися. В області ми маємо в цьому плані позитивну динаміку.

Щодо скасування пом’якшень, я вважаю цей крок логічним. Ми не є прифронтовою областю, наш бізнес працює в досить стабільних умовах. Тому, важко всім, але сплачувати 2% на єдиному податку і не сплачувати військовий збір, це занадто лояльно.

Взагалі, як на мене, в рамках реформи, вважаю, що спрощена система, а саме єдиний податок, повинна бути диференційна, як це працює в інших країнах. Є високорентабельні галузі, як будівництво, IT чи здача в оренду нерухомості, які можуть сплачувати значно вищі ставки податків, ніж надання дрібних послуг, на кшталт ремонту взуття. А зараз всі платять однаково. Нам не вистачає балансу.

– З грудня минулого року для ФОП скасовано мораторій на податкові перевірки. Скільки перевірок вже проведено на Прикарпатті і які їхні результати?

– Зараз проводяться 25 планових перевірок. Це великі підприємці, які мають певні податкові ризики.

Також проведено 58 позапланових перевірок. Це ті підприємці, які отримали додаткові блага і не задекларували їх. Або ті, які йдуть на ліквідацію, але ми бачимо, що в ході їхньої діяльності були порушення.

Ну і, звичайно, найбільше – 549, нами проведено фактичних перевірок. Це і трудові відносини, невидача фіскальних чеків при готівкових розрахунках, торгівля акцизними товарами без ліцензії.

За цими трьома напрямками, до бюджету донараховано 32 млн грн податкових зобов’язань, більшість яких вже сплачено до бюджету.

 – На Прикарпатті зареєстровано 133 офіційні мільйонери. На вашу думку, це багато чи мало?

– Якщо взяти мільйон гривень, з кожним роком, відносно курсу долара, його вартість стає менша. Тому вважаю, що якщо у 2015 році в області налічувалося близько ста офіційно задекларованих мільйонерів, то нині їх має бути щонайменше двісті. Йдеться про осіб, які зобов’язані були подати річну податкову декларацію та задекларувати доходи, з яких податки ще не були сплачені. Водночас реальна кількість людей із мільйонними доходами є значно більшою. Це пояснюється тим, що чимало громадян отримали значні доходи з офіційних джерел, з яких податки вже були утримані при виплаті. Тобто вони не підпадали під обов’язок самостійного декларування. Отже, мова йде передусім про тих осіб, які одержали доходи, але не виконали свій податковий обов’язок – не задекларували їх і не сплатили податки.

На цьому місці варто підняти ще одне питання, яке зараз активно обговорюється в пресі – доступ податкової служби до банківських рахунків. Я вважаю це питання ключовим у легалізації доходів громадян та бізнесу. Це рішення не те, що на часі, а перезріло. Саме тоді, коли всі кошти, які зараз перебувають у тіні, буде виведено у правове поле, ми отримаємо реальну кількість мільйонерів. І вона дуже різко зросте.

– Чи є на Прикарпатті ті, хто задекларував криптовалюту? Чи має ДПС механізми відстеження криптогаманців?

– В декларації про доходи немає окремої позиції для криптовалюти. Людина може зазначити такий дохід самостійно в розділі «Інші доходи». Тому, оскільки декларування не є обов’язковим, окремої статистики щодо криптовалюти ми не ведемо. Інструментів для відстеження криптогаманців у нас також нема.

Звичайно, перспектива для наповнення бюджету в цьому плані є. Багато людей володіють криптовалютою. Вона продається, купується. Але оподаткування цього процесу можливе лише за умови прийняття відповідного закону і визначення фіскального механізму.

Інтерв’ю записала Оксана ДЕНЕГА