18 вересня у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини відбулася презентація книги косів’янина, підполковника ЗСУ, старшого офіцера підрозділу спеціального призначення Головного управління розвідки МОУ, Героя України Максима Ємця (Єнота) «Наше ратне діло та роздуми про вічне».
Пише Західний кур’єр з посиланням на пресслужбу Косівської РВА.
Цього дня музей зібрав повний зал: серед присутніх родина та близькі Максима, представники влади, священик, відомі у літературному колі краю люди, учні та педагоги Косівського ліцею ім. І.Пелипейка, в якому освіту здобував і сам Максим, ті, з якими наш земляк ніс службу на полі бою, вдячні Герою містяни. Участь у заході також взяв перший заступник голови Косівської райдержадміністрації Ігор Гуцуляк.
На зустрічі звучала його поезія. З невимовним болем у серці та сльозами в очах про сина говорила мама Надія Ємець. Про шкільне життя свого учня розповідала вчителька Максима Галина Тимофійчук. Спогадами про дні в окопах, бойові завдання, на які йшли разом з Максимом, ділився його побратим та друг зі школи Олег Данищук.
Про Максима як воїна та поета слово мали завідувачка музею Вікторія Яремин, письменники і літературознавці Василь Шкурган, Аделя Григорук, Василь Глібчук, Микола Близнюк, Уляна Лазарович-Малик, депутатка обласної ради Оксана Мельниченко. Разом із о. Олегом Корпанюком присутні на презентації молитовно вшанували світлу пам’ять полеглого Героя України.
Звучало і живе слово Максима. З екрану телевізора своїми віршами, сповненими глибокої життєвої мудрості, здобутої роками війни, до залу звертався Максим Ємець:
«У когось Різдво –
Це сімейне застілля і свято,
Великий обід і дзвінке «Славимо Його».
А хтось у молитві мовчить завзято,
Щоб діждати за рік ще хоча б одненьке Різдво…»
Не діждав Максим ще одного Різдва у своєму житті. Максим Ємець «Єнот» загинув 4 лютого 2025 року внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойових завдань на Покровському напрямку на Донеччині.
Залишити коментар