В історичній та художній літературі немало згадок про грізних розбійників, які зупиняли подорожніх у каретах і грабували їх до нитки. Подібна історія трапилася й у 1886 році під Станиславовом, хоч предметом крадіжки були не коштовності, а звичайні черешні.
Спекотного липневого дня торговець Бендель Кніппель та фірман Микола виїхали з села Милування до Станиславова на фірі, навантаженій тринадцятьма бочками свіжих черешень. Їх побачив місцевий мешканець Прот Татарин і задумав ті черешні у Кніппеля вкрасти, пише Західний кур’єр.
Він пішов до корчми у Милуванні і знайшов там чотирьох своїх друзяк – Дороша, Бугна, Чабана і Шльонзака. Всі разом вони наздогнали фіру, яка вже трохи від’їхала від Милування. Двоє розбійників схопили за вуздечки коней, ще двоє кинулися до черешень і зняли дві бочки з фіри, а один погрожував гостро заточеним кілком переляканому купцеві.
Проте не встигли черешневі Робін Гуди своєю здобиччю як слід поласувати, як їх уже й арештували. Під час розгляду справи купець Кніппель боязко поглядав на п’ятьох дужих парубків і свідчив, що ніколи в житті не переживав такого страху, як під час того нападу. Хоч розбійники його й пальцем не зачепили, тільки погрожували. Фірман Микола теж розповідав, що «дуже’м сі напудив». Незважаючи на те, що напад виглядав досить недолуго і навіть трохи кумедно, відповідати горе-розбійникам довелося за всією строгістю закону.
Ініціатора нападу Прота Татарина засудили до шести місяців арешту, Бугна, Чабана і Шльонзака – до трьох місяців, а Дороша до одного місяця. Крім того, розбійники мусили заплатити купцю за вкрадені черешні зі своєї кишені – по 4 злотих ринських 50 центів з кожного. Оплатили вони й вартість однієї бочки з-під ягід, бо другу повернули. Мабуть, після завершення цієї історії милуванські «Робін Гуди» назавжди розлюбили черешні.
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар