В 1890 році Станиславів збагатився новим товариством, яке об’єднувало любителів фехтувального спорту. 9 лютого того року відбулися установчі збори товариства, на яких обрали правління.
До нього ввійшли старший директор карного закладу Адольф Штарк, ротмістр Станіслав Осмоловський, вчитель Ян Біліковський, податковий урядник Генрих Флехнер, поштовий урядник Айтан Коланковський і Антоній Соколовський, поручник 62-го батальйону крайової оборони, пише Західний кур’єр.
При товаристві запрацювала школа фехтування, де вів заняття Казимир Брила – капітан крайової оборони і урядник карного закладу. Навчання у школі велося згідно з французькою та німецькою методикою фехтування. Як стверджувала преса, товариство і школа фехтування були забезпечені якісним та прогресивним обладнанням, виготовленим на першокласних підприємствах.
Заняття у школі відбувалися щосереди о сьомій вечора. Учасники товариства мали право користуватися фехтувальним обладнанням безкоштовно, однак учні школи мусили доплачувати за користування по 40 центів на місяць. Всі заняття школи проходили під особистим наглядом голови товариства чи його заступника. На жаль, деякі мешканці Станиславова фехтували не лише для спортивного азарту і підтримання хорошої фізичної форми, а й для того, щоб брати участь у дуелях, що було суворо заборонено тодішнім законодавством.
Повідомлення про дуелі ми бачимо в станиславівській пресі навіть на початку ХХ століття. Так, у липні 1906 року під час дуелі втратив вухо львівський художник, який гостював у Станиславові й щось не поділив з місцевим полковим лікарем. Він також отримав поранення в руку, внаслідок якого в нього виникло зараження крові.
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар