За Австро-Угорщини посада службовця у державних інституціях була бажаною для багатьох, адже державна служба вважалася престижною, зарплати були досить високими та й надавалися різноманітні пільги та доплати.
Втім, відбір на посади у державних інституціях був дуже суворим, і документи, які подавали кандидати, піддавалися ретельній перевірці,пише Західний кур’єр. Про це красномовно свідчить історія, яка трапилася з таким собі Юзефом Реховичем, який мріяв зайняти посаду в податковому управлінні міста Тлумача під Станиславовом.
Пан Юзеф працював у цьому управлінні возним, тобто дрібним службовцем на зразок кур’єра. В 1873 році він закінчив навчання у гімназії в Тарнові, а оскільки посада цісарсько-королівського податкового урядника видавалася йому кращою і для нього більш відповідною, він подав до крайової Скарбової дирекції прохання допустити його до екзамену на це звання.
Проте на шляху до здійснення мрії була суттєва перешкода – правила вимагали від кандидата мати освіту щонайменше чотири класи гімназії, а пан Юзеф таких вершин у своїй науці не досяг, та й оцінки в його гімназійних документах залишали бажати кращого. Тож він, недовго думаючи, трохи «підправив» відповідну інформацію на своєму гімназійному свідоцтві. Однак його на цьому обмані впіймали, незважаючи на те, що він усе категорично заперечував і вдавав здивування, чому це його свідоцтво таке пошкрябане і потерте.
Але ця «акторська гра» панові Юзефу не допомогла, як і блискуча промова адвоката Любінського під час розгляду справи про підробку документів. Трибунал визнав хитруна винним і засудив його до місяця позбавлення волі. Мабуть, у тюрмі в пана Юзефа було досить часу, щоб подумати над своєю поведінкою.
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар