Археологічний сезон у княжому Галичі триває, і кожен день розкопок приносить нові відкриття – пише “Західний кур’єр“.
Цьогорічні дослідження проводяться у селі Крилос, в урочищі Церквиська (Четверки) — на північний захід від Крилоської гори, на лівому березі річки Лукви. Саме тут, на території давнього галицького подолу, археологи продовжують досліджувати одну з найважливіших частин середньовічного міста. Експедицію очолює науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національний заповідник «Давній Галич» Олег Мельничук.
До роботи долучилися студенти-практиканти історичного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника під керівництвом Ігоря Кочкіна, а також учений секретар заповідника Андрій Стасюк, директор Центру медієвістичних студій, науковий працівник Національного заповідника “Давній Галич” Мирослав Волощук, завідувач відділу археології Тарас Ткачук та наукові співробітники Ігор Креховецький, Андрій Фіголь і Андрій Петраш – повідомляють на сторінці Національного заповідника “Давній Галич”.
Саме тут у різні роки були відкриті ремісничі майстерні, житлова забудова, а також унікальний сакральний комплекс із фундаментами дерев’яного та мурованого храмів Благовіщення, плебанією і прицерковним некрополем. Історичні джерела згадують, що поселення Благовіщення існувало на цьому місці до XV століття.
Нинішні дослідження підтверджують: ця частина княжого Галича була жвавим осередком життя. Поблизу фундаментів Благовіщенського храму археологи виявили залишки великої двоярусної дерев’яної споруди та низку цінних артефактів.
Серед знахідок — бронзова вага, кістяна ігрова фішка, залізний ключ, стремено, колекція кованих цвяхів, натільний хрестик, декоративні накладки, фрагменти персня та підвіски. Особливо цінною є срібна монета угорського короля Белли IV, а також торгові пломби дорогочинського типу, які свідчать про активні торговельні зв’язки Галича із західноєвропейськими країнами.
Залишити коментар