Найдавніші згадки про храм у селі походять з люстрації Руського воєводства 1564-1565 рр., де село назване Ігнашків.
Пише “Західний кур’єр” з посиланням на допис сторінки Опілля: скарби нації, опублікований на сторінці Бурштинської міської ради.
Невідомо, коли була збудована перша місцева церква. В акті візитації 1756 р. теж не вказано року будови існуючої на той час сакральної споруди. Відзначено лише, шо церква дерев’яна, з однією банею, стара, бо у замках порозходилася у вівтарі, без підлоги. Іконостас у ній був повний, добре мальований. Як подає інвентар 1836 р., у 1776 р. була зведена наступна дерев’яна святиня. У 1836 р. при ній збудовано нову дзвіницю. Ця церква згоріла разом з внутрішнім вистроєм у 1855 р. Ha її місці у 1858 p. зведено нову з дерева, на мурованому з каменю фундаменті. Фотографію її опублікував дослідник В. Гребеняк у 1911 р. Складалася з гранчастого вівтаря, прямокутних нави та бабинця та прибудованої до лівої сторони вівтаря захристії. Наву вінчав пірамідальний наметовий верх з двома заломами, завершений ліхтарем з маківкою. Гребені бічних дахів сягали краю другого залому нави.
Ця церква була знищена у 1915 р. під час проходження лінії фронту Першої світової війни через село. Ha її міcцi зведено тимчасову будівлю з військового бараку. А вecною 1938 р. коштом громади та колятора Елеонори Бєльської розпочато будівництво нової мyрованої церкви, присвячене 950-літтю Хрещення Руси. 26 червня 1938 р. освячено закладку наріжного каменя під нову муровану церкву. Проект її виконав 1937 р. рогатинський повітовий архітектор Роман Грицай. Надзір над будівництвом зі сторони будівельного комітету вів сотрудник о. Михайло Дзера. За будівництвом наглядав будівельний технік Онисифор Ромельський. Благословлена завершена споруда у грудні 1938 р.
Церква розташована посеред села на узвишші. Це мурована, хрещата, однобанна споруда, з гранчастим вівтарем і прямокутними укороченими бічними раменами та бабинцем. На видимому ззовні четверику стін нави поставлено низький дерев’яний світловий восьмерик, вкритий шоломовою банею, увінчаною ажурним ліхтарем з маівкою. Гребені п’ятисхилого даху вівтаря і двосхилих причілкових дахів з начілками бічних рамен та бабинця сягають середини восьмерика. Кутаси стін четверика нави прикриті двосхилими дашками. В гладких тинькованих стінах прорізані півциркульно завершені вузькі вікна, декоровані профільованими архівольтами. На таблиці на південному рамені розмішена дата «1938». В інтер’єрі рамена перекриті півциркульними склепіннями. Хори розташовані в бабинці. Чотириярусний іконостас трапецієвої побудови і стінопис походять з середини 1970-х рр.
Текст: Василь Слободян
Перша світлина: Церква Богоявлення Господнього, 1776 р. (фото 1910-х pp. зі збірки В. Ольхом’яка).
Залишити коментар