«Робити англійську мову офіційною в Україні – це філософія раба»
Англіїзація української мови з того ж джерела, що і московізація, вона не йде на користь: ті, хто донедавна творив московсько-український суржик, тепер творить англійсько-український. Про це у розмові з «Главкомом» розповіла екснардепка Ірина Фаріон, – інформує Західний кур’єр.
«Ще не вийшовши з пастки московського суржика, одразу зайшли в «блекаут». Коли в голові нема місця на своє, то там темно. Це люди без стилю, що впали перед модою. Буде мода на французькі слова – будуть французити. Вчіть англійську, але пощо її змішувати з українською? Чи чай також в узвар зливаєте? А коли вже такі англопросунуті, то і хліб «бредом» називайте, а місто хай «ситі» стане!», – каже Фаріон.
Життя слів – це життя людей і націй. Тож принцип запозичення простий: якщо слово називає чуже поняття, то воно може розширити сферу наших знань. Коли ж ні, то що роблять чужі речі у вашій шафі?
Ірина Фаріон також каже: негативно ставиться до того, щоби англійська була офіційною в Україні.
«Це філософія раба. Все, аби лиш не українська. Старі комплекси на новий манер. Нині англійська мова в Україні має всі законодавчі підстави для функціювання. Державний службовець найвищого рангу, відповідно до закону про державну службу, має володіти англійською мовою. Відповідно до мовного закону, дисертації можна захищати або українською, або англійською замість того, аби захищати їх винятково українською, а відтак перекладати якою завгодно. Науковий апарат слід розвивати державною мовою, бо це національне мислення нації і творення національного продукту», – переконує екснардепка.
Наука англійською означає упослідження національного інтелекту і не те, що не буде розвиватися українськомовний науковий стиль. Не відбуватиметься актуалізація можливостей власної нації як власної мови.
«Це те, про що говорив геніяльний Іван Пулюй (український фізик та електротехнік, винахідник, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч), який знав 16 мов, належав до трійки найвідоміших фізиків на межі XIX-XX століття. Він сказав: «Наука своєю мовою – нездоланна твердиня», – зауважила Ірина Фаріон.
Залишити коментар