33-річному Генадію Крайкіну, у якого була рідкісна вроджена вада серця, в ЦМКЛ провели успішну операцію з мініінвазивного доступу. Лікарям вдалось зберегти серцевий клапан та повернути пацієнта до повноцінного і здорового життя без обмежень.
Пише Західний кур’єр з посиланням на пресслужбу КНП “Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради”.
Генадій Крайкін родом із Донецької області.
«Діагностували мені серцеву хворобу ще у дитинстві. Перше лікарі казали, що потрібно почекати до 16 років і, можливо, операція не буде потрібна. В дитинстві я відчував себе абсолютно здоровим, тому й навіть займався спортом, хоча медики мені цього не рекомендували. Я жив без будь-якого дискомфорту чи обмежень. Але в 30 років почав відчувати сильну задишку при фізичних навантаженнях і навіть в побутових справах. В серпні 2024 року, коли виїжджав з Донеччини, проходив ВЛК і мені сказали, що потрібна операція», – розповідає пацієнт.
У Генадія Крайкіна рідкісна вроджена вада серця – субааортальна мембрана (підклапанний стеноз вихідного тракту лівого шлуночка). Лікар-кардіохірург Тарас Гудзенко каже, що зазвичай таких пацієнтів оперують ще в дитячому віці.
Після погіршення стану здоров’я в одній із клінік пацієнту пропонували здійснити заміну (протезування) серцевого клапану.
«Це для мене був шок, бо не хотів повного розрізу грудини, мене лякав також довгий період реабілітації після операції», – говорить Генадій Карайкін.
Кардіохірург Тарас Гудзенко пояснює:
«Дуже часто помилково, на жаль, деякі лікарі, які не мають великого досвіду лікування пацієнтів із вродженими вадами серця, вважають, що така патологія аортального клапану як у Генадія потребує протезування. Але в ЦМКЛ, провівши детальну діагностику, ми виявили, що морфологічно аортальний клапан у нашого пацієнта є цілком нормальний і не потребує протезування. Проблемою була тільки мембрана, яка заважала витоку (виходу) крові з лівого шлуночка. Якщо не оперувати цю ваду, то в подальшому розвиваються ті самі наслідки, що і при аортальному стенозі (вторинна мітральна і серцева недостатність, легенева гіпертензія). Ця операція була покликана на те, щоб зберегти аортальний клапан, звільнити вихідний тракт лівого шлуночка від фіброзно-м’язового валика і, таким чином, покращити якість життя пацієнта.
Далі Генадій не потребуватиме жодного оперативного втручання, лікування медикаментозне буде мінімальне, а в майбутньому він може обійтись і без прийому ліків».
Операція здійснювалась в умовах штучного кровообігу (коли серце у пацієнта стоїть, на ньому виконують операцію, а функцію серця та легень виконує апарат ШК, яким керує лікар анестезіолог-перфузіолог). У проведенні цього оперативного втручання допомагав професор-кардіохірург Олександр Романюк, який спеціалізується на оперуванні вроджених серцевих вад.
Операційна команда відділення інтервенційної кардіології, радіології та кардіохірургії ЦМКЛ:
– Кардіохірурги Тарас Гудзенко та Андрій Бойко.
– Кардіоанестезіологічна група Євген Грущак, Андрій Вовчук, Олег Тодорів.
– Медсестра-анестезистка Леся Битківська, операційна медсестра Аліна Роздольська Аліна.
– Лікуючий лікар кардіолог Оксана Корнута.
Робили операцію Генадію Крайкіну в п’ятницю, 7 березня.
«В понеділок я уже ходив по коридору, бо не міг сидіти в палаті. Зараз все в нормі, апетит чудовий, чекаю виписки. З кожним днем мені все краще. Дуже швидкий процес одужання», – говорить пацієнт.
Вже вчора, 12 березня, тобто менш аніж за тиждень після проведення оперативного втручання Генадія виписали з ЦМКЛ.
Тарас Гудзенко називає переваги мініінвазивних операцій (без розсічення грудної клітки) для пацієнтів:
«Менший больовий синдром, швидке загоєння рани, яка є невеликою, внаслідок цього короткий період реабілітації, швидше одужання та повернення з лікарні додому».
Залишити коментар