16 травня в Україні святкують День вишиванки. Це свято щороку припадає на третій четвер травня. Воно є міжнародним і покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
У Державному агентстві України з питань мистецтв та мистецької освіти підготували 10 цікавих фактів про українську вишиванку, передає Західний кур’єр.
- Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст. Проте, зразки української вишивки з тих часів, на жаль, не збереглися.
- В Україні є близько сотні “вишивальних технік”. Серед найвідоміших технічних прийомів вишивання – гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння.
- Українці ніколи не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів та пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня ходити у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися “буденками”. Вони зовсім нічим не прикрашалися.
- Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.
- Першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину від пристріту і хвороб. Причому, дівчаткам робили сорочку з сорочки матері, а хлопчикам – з батьківських.
- Перші візерунки-обереги були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком, символом родючості, який в майбутньому повинен захистити від безпліддя. На хлопчика одягали сорочку, вишиту синім і зеленим, захищаючи від природних стихій і травм.
- Важливою традицією для дівчини на виданні було пошиття приданого – рушників та вишиванок. Спочатку дівчина дбала про свій одяг, а після закінчення вишивання бралася за сорочку майбутнього чоловіка. Тут також було чимало прикмет: наприклад, вишивати заборонялося вночі, це було потрібно робити лише наодинці й братися за роботу можна було лише з новою голкою, щоб уникнути зайвих очей.
- Сорочка (особливо чоловіча) – символ кохання й вірності. У давньому замовлянні говорилося: “Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був”. Кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові. І не просто так, а для того, щоб знати — вірний він їй чи ні.
Вишиваючи сорочку, дівчата нашіптували старовинне заклинання. Вважалося, якщо сорочка втратить свою білизну після чергового прання, отже, як кажуть в народі: “скочив чоловік у гречку”.
- Одна з найоригінальніших вишиванок – борщівська. Така сорочка розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи та печалі.
- Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.
Залишити коментар