У Верховинському батальйоні на днях бойова медикиня Олена розписалася з солдатом з роти вогневої підтримки Ростиславом.
Пише Західний кур’єр з посиланням на пресслужбу 102 бригади ТрО.
Олена, 21р – мешканка одного із сіл Запоріжжя, де дислокуються підрозділи 102-ої бригади ТрО Івано-Франківщини, Ростислав – з Карпатського краю, з Верховинщини.
Вона – з багатодітної родини. У сім’ї – 6 сестер і 3 братів . Мамі – 45, татові – 46. Батько Олени – військовий. Отримав поранення на війні і тепер служить у навчальному центрі інструктором з БМП-2.
Познайомились молодята у Верховинському батальйоні, тут зустрічались, тут же й уклали шлюб.
Щойно закінчивши навчатись на фельдшера, Олена пішла у військкомат, попередньо взявши відношення від Верховинського батальйону:
«Я хотіла піти раніше, ще у 2022 році, але мене «вигнали» з військкомату – сказали, що ще замала. Франківська бригада дислокується тут, у регіоні, де я проживаю, і ми (я, моя родина, знайомі) з ними багато спілкувались. Це найкраща з усіх бригад для мене, а Верховинський батальйон – найкращий з батальйонів. Тому вирішила сюди піти. Спочатку відправили на місяць на навчання, потім призначили на посаду бойового медика в одну з рот».
За час служби Олені чимало доводилось виїжджати на бойові виїзди, надавати допомогу нашим пораненим хлопцям:
«Пригадую перший свій виїзд – це був хлопець із контузією після артобстрілу. Ми надали йому допомогу, а після цього нас накрив ворог мінометами. Ми перечекали і повернулись назад».
«Як тільки сюди приїхала – у мене був страх – «над головою» постійно літають снаряди, – каже Олена. – Але потім страх зник. Тепер у мене є хвилювання. Хвилююсь не за себе –за коханого. Кожен раз, коли він іде на завдання, я дуже за нього переживаю, щоб вернувся живий-здоровий».
Бажаємо новоствореній сім’ї щастя, любові, достатку та дітей багато!
Залишити коментар