В газеті «Кур’єр станиславівський» початку ХХ століття досить великою популярністю користувалася рубрика «З бруку». Її основною тематикою було те, що відбувалося на міських вулицях, – розмови, вуличні сценки та персонажі, які відігравали в цих сценках головну роль, пише Західний кур’єр.
Так, у червні 1909 року рубрика була присвячена гімназистам, які щойно отримали свідоцтва зрілості і ніяк не могли завершити святкування цієї радісної події: «Глупа ніч.
Дія відбувається частково в Станиславові, частково в Княгинині (передмістя Станиславова – Авт.). Гімназійні випускники йдуть з гітарами по вул. Третього Мая, де вони співали серенади під вікнами якоїсь гарної дівчини в надії на її прихильний погляд чи навіть поцілунок.
Вони все ще наспівують арію з п’єси «Чари вальсу». Ось вони вже минули вул. Романовського і перейшли за прикордонний стовп на межі міста. Аж тут якийсь поліціянт із Княгинина стає перед випускниками, руки в боки, і сердито говорить:
«Панове, наш Княгинин – то не ваш Станиславів, тут шуміти не вільно, а тому іменем закону прошу розійтися!».
Хлопці налякалися. Хотіли вже брати ноги в руки й тікати назад до Станиславова. Аж тут один сміливіший юнак, який тримав у руках барабан, підійшов до поліцая і лагідно промовив:
«Прошу пана, ми охоче віримо, що ваш Княгинин – то не наш Станиславів. Але ж пан мусить розуміти – молодість буває лиш раз у житті. Бо й пан був же колись молодим». – «О так, так, – закивав княгининський страж порядку. – Я то цілком розумію. Гаразд, ідіть собі з Богом далі».
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар