Кримінальні історії: фіктивні повістки

Мабуть, у кожного бувала така ситуація, коли дуже потрібно відпроситися з роботи. Але що ж робити, коли суворе начальство ніяк не хоче проявити розуміння і відпустити хоч на один день? – пише “Західний кур’єр”.

Доводиться шукати якийсь вихід. Саме така ситуація виникла в урядника тлумацького суду Теофіла Пьотровського у травні 1938 року. Йому потрібно було поїхати до Станиславова у важливій справі. Щоб отримати звільнення від роботи на один день, він попросив Олександра Слугоцького, колегу зі станиславівського Окружного суду, вислати йому фіктивну повістку, яка б зобов’язувала його прибути до Станиславова для участі у судових слуханнях.

Прагнучи догодити колезі, Слугоцький звернувся з відповідним проханням до свого керівництва, але отримав категоричну відмову. Тому станиславівські судові урядники були дуже здивовані, коли через певний час отримали поштою два підтвердження про вручення судових повісток Теофілу Пьотровському з Тлумача.
Перевіривши дані підтверджень, урядники виявили, що всі вони стосувалися давно закритих або ж узагалі неіснуючих справ. Розслідування показало, що ці фіктивні повістки вислав возний (дрібний службовець) станиславівського суду Ян Сметана. До нього Пьотровський звернувся після того, як отримав відмову від Слугоцького.

Урядники станиславівського Окружного суду. Міжвоєнний період.

Службове розслідування встановило, що Ян Сметана колись був підлеглим Пьотровського і тому, очевидно, не зміг йому відмовити. Возному пред’явили звинувачення у зловживанні службовим становищем та підробці документів. Теофілу Пьотровському теж довелося відповідати за схиляння колег до протиправних дій.

Підготувала Олена БУЧИК

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.