На початку ХХ століття у Станиславові та його околицях траплялися випадки, коли злодіям особливо щастило, адже до їхніх рук потрапляла дуже велика здобич.
Так, гучною була справа крадіжки зі складу на місцевому вокзалі у серпні 1901 року. Тоді зникли товари на суму в кільканадцять тисяч корон. У грудні 1906 року сталася грандіозна крадіжка на пошті, коли злодіям удалося присвоїти астрономічну суму – більш ніж 54 тис. корон, пише Західний кур’єр.
Поліція довго вела слідство, але натрапити на слід крадіїв не могла. Врешті-решт винним виявився 42-річний листоноша Войцех Павловський, на якого довший час не падали жодні підозри. Він виготовив дублікат ключа від ящика з поштовою кореспонденцією і разом зі своїм спільником поцупив гроші.
Особливо багатим на великі крадіжки виявився 1911 рік. У липні того року в місцевого банкіра Маєра Корнблюха вкрали валізку у потягу, який їхав із Жешува до Станиславова. У тій валізці був цілий маєток – близько 4 тис. корон готівкою і цінні папери, вартість яких перевищувала 60 тис. корон. «Золоту» валізку поліцейські так і не знайшли. У грудні того ж року велика крадіжка сталася у передмісті Станиславова –Княгинині-селі. Злодії проникли до крамниці купця Беньяміна Іваньєра і викрали сейф.
Порожній сейф поліція потім знайшла у кущах біля Бистриці. Він був розбитим і з нього зникли 5 тис. корон готівкою і цінні папери, що вартували близько 1 тис. корон. Здобиччю злодіїв стали також золоті прикраси, які належали дружині купця. Наступний 1912 рік знову «порадував» мешканців міста гучною крадіжкою. У березні того року вкрали більш ніж 10 тис. корон із замкненої шафи в кабінеті колійових службовців Райковського і Шудрави. Кабінет знаходився у приміщенні вокзалу, а гроші призначалися для виплати зарплати залізничним працівникам. Спочатку поліція запідозрила, що крадіжку вчинили самі службовці, але за браком доказів їх довелося відпустити.
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар