За Австро-Угорщини будь-яке образливе слово на адресу цісаря чи члена цісарської родини вважалося злочином і каралося штрафом чи навіть тюремним ув’язненням. Втім, інколи лихословам вдавалося уникнути покарання, адже довести факт образи було не так просто.
Красномовним підтвердженням цього є судова справа, описана в місцевій пресі у 1889 році, пише Західний кур’єр:
«Перед тутешнім цісарсько-королівським судом під головуванням радного крайового суду пана Крафта відбувся розгляд справи проти Ляйба Давида Астера з Богородчан, якого державна прокуратура оскаржила за образу цісарської родини. У лютому оскаржуваний відбував кару арешту в Богородчанах в одній камері з кількома іншими в’язнями. Дозорець арештів забрав кількох в’язнів на прибирання ковзанки для урядників, і під час цього прибирання обвинувачений вів розмову зі своїми товаришами про ерцгерцога Рудольфа, причому висловився про нього так: «Принци собі йдуть ковзатися, а потім принци лежать…» (образливе єврейське слово опускаємо).
Оборонець оскаржуваного пан Цінз вернув увагу на суперечності у показаннях свідків, які, до того ж, неприязно налаштовані до оскаржуваного. Він також навів свідчення перекладача з єврейської мови про те, що той вираз, ужитий оскаржуваним, вживається у щоденній єврейській молитві і кілька разів у Біблії.
Ерцгерцог Рудольф.
Це слово у розмові простих неосвічених євреїв не виражає ні образи, ні приниження чи нелояльності. Як стверджував оборонець, обвинувачуваний радше своїм висловлюванням хотів виразити здивування, що чиновники під час трауру, лише через кілька днів після смерті ерцгерцога ходили на ковзанку. Оборонець просив звільнити оскаржуваного від покарання, бо для нього не було підстав. Трибунал також звільнив його від покарання, бо внаслідок суперечності в показаннях свідків не набув переконання у його провині».
Залишити коментар