У Франківську вшанували пам’ять захисника України Віталія В’юнника, який віддав своє життя у боях за незалежність та свободу нашої держави.
Рідні, побратими, друзі та представники міської влади зібралися разом, щоб згадати життєвий шлях воїна та відкрити пам’ятний знак на його честь.
Пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа.
Мати Віталія В’юнника, Оксана Падутчак наголошує, що біль втрати дитини надзвичайно важкий для кожної матері:
«Я не знаю, чи можна словами передати той біль, який живе в серці матері, коли вона втрачає свою дитину. Для всіх Віталік – герой, для України захисник, а для мене – він назавжди залишиться в серці моїм сином. Мені дуже боляче усвідомлювати, що його більше немає поруч, що я вже не почую його гарного голосу, не побачу усмішки і не зможу обійняти, і зрештою навіть не зможу просто запитати сина: “Як ти, як твої справи?” Немає більшого горя для матері, ніж пережити свою дитину.
Я сумую за ним безмежно щодня, і цей сум не минає. Є тільки любов, яка живе в серці, яка сильніша за смерть. Любов, яка завжди залишиться в моєму материнському серці. Я дуже хочу, щоб пам’ять про мого сина Віталія жила. Мій син назавжди залишиться в моєму серці. Скільки б не минуло років, я завжди сумуватиму за ним. Завжди любитиму його і завжди пишатимусь ним. І сподіваюся, будуть його пам’ятати, що він не даремно віддав своє життя».
Віталій В’юнник служив у 109-му батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Воїн виконував надзвичайно складні завдання на найгарячіших ділянках фронту, де забезпечував пересування та безпеку своїх побратимів.
«Десята гірсько-штурмова бригада «Едельвейс» – це одна з небагатьох бригад, яка протягом повномасштабного вторгнення і до вторгнення на самих гарячих напрямках нашого московсько-українського фронту і війни. Знаєте, 109-й батальйон, де служив наш Герой, він особливий для міста Франківська. Тому що дуже багато хлопців саме з Івано-Франківська, керівництво цього батальйону, і особливо в 2024 році, коли Віталій загинув, мені довелось дуже часто бути в них там в Слов’янську, за Слов’янським. Дуже складні бої були. Фактично в напівоточенні хлопці добиралися на позиції. Надзвичайно було складно зайти та вийти. І саме ті героїчні хлопці, як Віталій, забезпечували захід і відхід хлопців, тому що найбільші втрати були саме, і є, на жаль, зараз, при заходах і виходах з позиції. Тому ваш син дійсно Герой. Ми будемо пам’ятати його в різний спосіб. Алеях слави, в анотаційних дошках, книгах, і багато інших речей треба зробити, щоб вшанувати пам’ять Героїв. Бо вони гідні цього», – наголошує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
Своїми спогадами про Віталія поділився о. Ігор Дзера, згадуючи його як щиру людину, надійного друга та справжнього патріота:
«Сьогодні, направду, мені дуже важко говорити, адже коли згадуємо про Віталія, ми згадуємо не тільки як захисника України, а про друга, добру людину, з якою ми росли, мріяли і проживали найважливіші моменти нашого життя. Але є в нас те, чого смерть не зможе в нас ніколи забрати – це є пам’ять і любов. Віталік завжди залишається у наших серцях. У пам’яті друзів, у пам’яті рідних і всіх тих, за кого він видав найцінніше – своє життя. Ця дошка – це не тільки пам’ятний знак. Це наша обіцянка пам’ятати. Пам’ятати його мужність, його життєвий шлях і ту ціну, яку він заплатив за незалежність, волю і гідність нашого народу. Вічна і світла пам’ять Віталію. Нехай Господь Бог прийме його душу у свої батьківські обійми і назавжди залишається у наших серцях, у нашій пам’яті, у нашому болю».
Залишити коментар