Ірина Кочержук ще з дитинства любила створювати щось красиве й корисне: вишивала сорочки, шила сукні, виготовляла прикраси. Її роботи завжди викликають захоплення. Ірина відома у Надвірній як творча майстриня, швачка, рукодільниця, а також крута дизайнерка та авторка унікальних прикрас.
З початком війни творчість Іри стала способом допомогти країні.
Історією майстрині-волонтерки поділились на фб-сторінці «Волонтерський Штаб 4.5.0», передає Західний кур’єр.
«Я не можу стояти осторонь, коли наші хлопці боронять нашу землю”, — сказала вона собі, сідаючи за швейну машину.
Є дні, коли кожен стібок присвячений для наших захисників. Ірина шиє дощовики, балаклави й теплі шапки для військових, які стоять на передовій у найсуворіших умовах.
«Коли уявляю, як ці речі зігрівають наших хлопців, на душі стає трохи легше. Знаю, що хоч трішки допомагаю їм.
Разом з мамою також шиємо зручні подушки, які передаємо на фронт. Думаю, що коли захисники в окопі чи бліндажі, навіть маленький комфорт — це дуже багато. Можливо, комусь моя подушка допомагає відчути себе як вдома і хоч трохи відпочити після важкого дня.
Чи рахую я дощовики, балаклави? Звісно ні. Не знаю точну кількість, що вдалося пошити за майже три роки. Однак це вже не десятки, а сотні. Тут велика вдячність однокласникам і друзям за донати. Це наша спільна робота для воїнів.» – розповідає волонтерка.
Ірина не тільки шиє. Вона виготовляє браслети та прикраси ручної роботи, які продають на благодійних аукціонах. Допомагає також донька, якій передався талант матусі. Усі зібрані кошти йдуть на закупівлю дронів, турнікетів, РЕБів та інших необхідних речей для ЗСУ.
«Кожна продана прикраса — це ще один крок до нашої перемоги. Я не можу бути на фронті, але можу працювати тут, у тилу, аби допомогти їм. Так, зізнаюся, що бувають моменти виснаження. Іноді здається, що ти вже зробив усе можливе, але потрібно ще більше. Кожен відчуває втому, але зупинятися не можу, бо на фронті втомленим воїнам в рази важче. Думка про те, що наші воїни борються за мене, за моїх дітей, за нашу країну додає сил».
Руки Ірини ніколи не залишаються без діла: вона шиє, вирізає, розписує гільзи і встигає забігти до дівчат, щоб плести маскувальні сітки.
«Вірю, що настане день, коли зможу створювати свої роботи вже для мирного життя. Але зараз головна мета — підтримати армію, наблизити перемогу і зробити все можливе, аби захисники знали: про них пам’ятають і турбуються. Кожна балаклава, кожен дощовик, кожен браслет, кожна подушка — це мій внесок у нашу спільну боротьбу. Я працюватиму стільки, скільки треба, поки не почую ці омріяні слова: Ми перемогли!»
Пані Ірина має мрію передати захисникам FPV-дрон.
Долучитись до збору коштів можна:
Поповнити конверт через Приват24
https://www.privat24.ua/send/2ck8b
Номер картки конверта
5168752135596834
Залишити коментар