19 березня 2025 року відбувся 62-й обмін полоненими за так званою формулою «175 на 175». Ще 22 важко поранених захисників вдалося доправити додому завдяки заходам поза обмінами.
Ця звістка стала радісною і для родини брошнівосадців, зокрема для Валентини Крищишин (Прокопів) з Брошнів-Осадської громади. Виявилося, що серед обміняних полонених – її зять Леонід Шевчук.
Пише Західний кур’єр з посиланням на пресслужбу Брошнів-Осадської громади.
«Валентина Крищишин і тепер витирає сльози зі своїх очей, але вони більше, мабуть, від радості. Ділиться спогадами, переживаннями, які довший час тривожили її серце.
Її дочка Аня, навідувавшись в село на Тернопільщину, де проживала бабуся по татові, 15 років тому познайомилася з ровесником Леонідом Шевчуком. Дружба переросла у міцні стосунки, і невдовзі вони побралися. Після весілля молода сім’я років 10 проживала у Брошнів-Осаді. Леонід працював на місцевому підприємстві у ФОП Михайлишина, Аня ж була продавчинею. Та Льоню більше тягнуло на його рідну тернопільську землю, тож згодом сім’я там купила будинок і туди переїхали жити. У молодої пари народився синочок Матвійчик, котрому тепер 5 рочків», – йдеться у дописі.
Коли почалася російська агресія, Леонід Шевчук вступив у загін місцевої тероборони. У червні 2022 р. потрапив у лави Збройних сил України, брав участь у боях на Луганському напрямку. Саме там він потрапив у російський полон. Довший час з Леонідом не було зв’язку.
«Майже рік родина жила у невідомості, аж якось у мережі Інтернет з’явилось відео із нашими полоненими, серед котрих впізнали Леоніда Шевчука. З відео картинки стало зрозуміло, що то було підвальне приміщення. З тих пір вони знали, що Леонід живий, вірили, що повернеться, але телефонного спілкування між рідними так і не було.
18 березня, майже через 3 роки надії та чекання на Леоніда з російського полону, до родини прийшла ота радісна мить. Що чоловік повернувся, що вже на рідній землі, що все буде добре. Леонід Шевчук – один із 175!», – додають у селищній раді.
В даний час Леонід перебуває на реабілітації у медичному закладі на Вінниччині. Дружина з сином вже відвідали його.
«Брошнів-Осада, наша громада пам’ятає про Вас, Леоніде, і про кожного й кожну з наших Героїв, які стали на захист Вітчизни. Радіємо разом з родиною Крищишин, дякуємо Господу і всім військовослужбовцям за захист нашої України. Дякуємо за те, що живий…», – додає голова громади Тарас Манорик.
Залишити коментар